Справа № 2-А-124/2010
05 лютого 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Криму складі:
головуючого судді - Самойлової О.В.
при секретарі - Ушак Ю.С.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне стягнення, третя особа - інспектор ДПС Феодосійського ОДАІ ОСОБА_3,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до взводу ДПС Феодосійського ОДАІ про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2009 року АК 049926, закрити провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою від 21 лютого 2009 року АК 049926, яка складена інспектором ДПС Феодосійського взводу, позивачка була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 300,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що позивачка вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності такою, що не відповідає вимогам закону, зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху засобами фото- та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП, але порушень Правил дорожнього руху у зазначений у постанові період позивачка не допускала, прилад - КИП «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер, між тим ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі, у тексті постанови зазначено, що позивачка - власник транспортного засобу керувала транспортним засобом Geely державний номер НОМЕР_1 у зазначений у постанові час та місці, проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, позивачку ніхто не зупиняв та постанову про порушення не складав, якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку, якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом, отже така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону, до того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості „Візир”, копія постанови позивачкою одержана тільки 20.03.2009 року, просить визнати незаконним і скасувати постанову інспектора ДПС Феодосійського взводу від 21.02. 2009. № АК 049926 про залучення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
При проведенні попереднього судового засідання ухвалою суду замінено неналежного відповідача - Феодосійський взвод ДПС на належного - УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, у якості третьої особи залучений інспектор ДПС Феодосійського ОДАІ ОСОБА_3
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позовної заяві та дав пояснення відповідно до її змісту.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином сповіщений про час розгляду справи, про що свідчать поштове повідомлення, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суду не повідомила.
При таких обставинах суд вважає, що відсутність представника відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивач, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
21 лютого 2009 року постановою № АК 049926 і нспектора ДПС Феодосійського взводу ОСОБА_3 ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн. за те, що вона 21 лютого 2009 року о 13 год. 23 хв. на 330-ому кілометрі автошляху Херсон - Керч, керуючи автомобілем Geely , реєстраційний номер АК 8306ВВ , рухалася зі швидкістю 72 кмгод, чим порушила п. 12.9 «г,» Правил дорожнього руху України.
Фіксація порушення правил дорожнього руху здійснювалася спеціальним технічним засобом «Візир» № 081270, який працює в патрульному режимі.
В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена назва приладу, яким зафіксовано правопорушення - «Візир», який відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції «Основні технічні характеристики» забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій, як в стаціонарному, так і патрульному режимах роботи, але відсутнє зазначення, що прилад працює в автоматичному режимі, коли відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КпАП України до адміністративної відповідальності притягуються особи за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фотозйомки.
Прилад «Візир» забезпечує фотографування в стаціонарному і патрульному режимах роботи і не відноситься до технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, його режими і так далі), тому за ст. 251 КпАП України, інформація, отримана за допомогою такого приладу не є допустимим доказом.
Крім того, ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.
За інформацією ДП «Укрметртестстандарт», вимірювач швидкості «Візир» не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматизації процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора. Суду не надані докази стосовно проходження приладом «Візир» державної експертизи або сертифікації, експертний висновок або Сертифікат відповідності у сфері захисту інформації відсутні.
Таким чином, застосування цього технічного засобу як підставу для без протокольної форми фіксації адміністративних правопорушень та розгляду справ у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам ст.ст. 258, 254, 268 КУпроАП і суттєво порушує конституційні права позивача.
Згідно ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача та суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Судом двічі були зроблені запити на адресу ВДАІ м. Феодосії про надання копії адміністративної справи про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, але на час розгляду справи документи, що були витребувані судом, не надходили.
Протягом судового засідання відповідач не надав суду необхідних документів, які б підтверджували провину позивачки та правомірність винесення постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим суд вважає недоведеними обставини, які були підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
При таких обставинах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд прийшов до висновку про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2009 року відносно ОСОБА_2 є протиправною, а тому такою, що підлягає скасуванню, а провадження по справі слід закрити.
Копію постанови позивачка отримала 20.03.2009 року, про що свідчить поштове повідомлення, тому нею не порушені строки звернення до суду з адміністративним позовом.
Під час судового засідання, яке відбулося 05.02.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 09.02.2010 року.
Керуючись ст. ст. 11, 159, 161, 162, 163 КАС України, на підставі ст. ст. 14-1, 258 ч. 6, 122 ч. 1 КпАП України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову інспектора ДПС Феодосійського ОДАІ від 21.02.2009 року № АК 049926 стосовно ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення постанови і надання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: