Справа № 2-132/
2009 рік
19 травня 2009 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.
при секретарі - Тріфоновій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Аграрій», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дійсною угоду міни нерухомого майна - жилого приміщення, яке прилягає до будівлі контори колгоспу «Рассвет» Совєтського району АР Крим, на жилий будинок № 29 по вул. Львівській у с. Чорноземне Совєтського району АР Крим, укладену 21 березня 1967 року між колгоспом «Рассвет» і ОСОБА_5.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 грудня 2007 року, залишилося майно у тому числі будинок № 29, який розташований по вул. Львівській в с. Чорноземне Совєтського району АР Крим та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Матір'ю було складено заповіт, згідно якого все належне їй майно вона заповіла своїм дітям та позивачу, проте останній не має можливості отримати спадщину, оскільки мати за життя не отримала правовстановлюючі документи на будинок.
Згодом позивач змінив свої позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на жилий будинок № 29, якій знаходиться по вул. Львівській в с. Чорноземне Совєтського району АР Крим у порядку спадкування.
Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2009 року провадження в частині позовних вимог до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Аграрій» закрито, у зв'язку з відмовою позивача в даній частині позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Совєтського району АР Кримта та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, представником відповідача надіслано до суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутністю, залишивши рішення у справі на розсуд суду, від третіх осіб також надійшла заяви, в яких зазначено, що позовні вимоги визнають та просять розглянути справу у їх відсутність, тому, враховуючи думку позивача та його представника, суд, відповідно до положень ст.ст. 158 ч. 2, 169 ЦПК України з урахуванням обставин справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутності вказаних осіб.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 підтримали змінені позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на вимоги позовної заяви, а також вказали, що будинок, в якому проживала ОСОБА_5, було отримано нею у наслідок міни свого жилого приміщення, яке прилягає до будівлі контори колгоспу «Рассвет» Совєтського району АР Крим, правонаступником якого став СВК «Аграрій», на жилий будинок № 29 по вул. Львівській у с. Чорноземне Совєтського району АР Крим, проте договір міни з колгоспом не укладено, у зв'язку з чим відсутня реєстрація права власності на дане домоволодіння, у підтвердження факту міни послалися на акт від 21 березня 1967 року та інші документи, наявні у матеріалах справи, які підтверджують належність будинку померлій, за вказаних обставин вважали, що позивач як спадкоємець має право на спадкування спірного будинку, якій належав спадкодавцю ОСОБА_5 за її життя.
Заслухавши пояснення осіб, приймаючих участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 грудня 2007 року у с. Чорноземне Совєтського району АР Крим померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АП № 094886, яке видано ОСОБА_2 сільською радою Совєтського району АР Крим (а.с. 7).
20 січня 1993 року ОСОБА_5 у с. Чорноземне Совєтського району Республіки Крим було складено заповіт, згідно якого остання жилий будинок з надвірними будівлями та все своє майно, де би воно не знаходилося та у чому б не складалося, заповіла своїм дітям ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рівних долях кожному, який зареєстровано у реєстрі за № 4 (а.с 8).
З матеріалів справи витікає, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5, що підтверджено документально (а.с. 15).
Таким чином, позивач та треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, у відповідності зі ст.ст. 1233 - 1235 ЦК України, є спадкоємцями за заповітом, і мають право на наслідування спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5.
Із повідомлень Совєтської державної нотаріальної контори випливає, що у Совєтській ДНК 05 лютого 2008 року зареєстрована спадкова справа № 46 до майна ОСОБА_5, померлої 22 грудня 2007 року, з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_1, з заявами про відмову у прийнятті спадщини звернулися ОСОБА_3, ОСОБА_7 (а.с. 38, 48).
Згідно виписці з погосподарчої книги № 2 с. Чорноземне за 2006 - 2010 роки лицьовий рахунок за адресою; с. Чорноземне вул. Львівська будинок № 29 відкрито на ОСОБА_5 (а.с. 10), яка була прописана за вказаною адресою 20 липня 1977 року, що вбачається з домової книги для прописки громадян, які проживають у будинку (а.с. 11 - 13).
З довідки, виданої СВК «Аграрій» за вихідним номером 25 від 31 жовтня 2008 року вбачається, що ОСОБА_5 повністю сплатила вартість будинку № 29 по вул. Львівській у с. Чорноземне Совєтського району, якій є її власністю, та СВК «Аграрій» претензій щодо нього не має (а.с. 14).
10 листопада 2008 року постановою державного нотаріуса Совєтської держнотконтори АР Крим ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 22 грудня 2007 року, оскільки відсутні первісна реєстрація права власності та правовстановлюючий документ на будинок (а.с. 5).
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експерта. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування, а також які одержані в порушення порядку, встановленого законом.
У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано до суду акт від 21 березня 1967 року, з якого вбачається, що його складено про те, що правління колгоспу «Рассвет», з одного боку, та ОСОБА_8, з іншого боку, провели міну частини будівлі, яка належить колгоспниці ОСОБА_8, та прилягає до будівлі контори колгоспу «Рассвет» Совєтського району АР Крим, на будинок по вулиці Львівській, вартістю 1600руб, якій складається з двох кімнат та кухні, без всіляких доплат (а.с. 9).
Вказаний документ не можна вважати таким, що підтверджує договір мін частини будинку, укладеного між ОСОБА_5 і колгоспом «Рассвет», оскільки з одного боку ОСОБА_5 вказана «Поліною», а з іншого боку вказаний документ не відповідає вимогам Цивільного кодексу України у редакції 1963 року, який діяв на час укладання угоди, щодо форми угоди.
Згідно до ст. 41 ЦК України (у редакції 1963 року) між сторонами укладена угода - договір міни, спрямований на встановлення цивільних прав та обов'язків, згідно до якого, в порядку ст. 241 ЦК України, між сторонами провадиться обмін одного майна на інше, при цьому кожен з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.
До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін (ст. 242 зазначеного ЦК України).
Відповідно до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин та підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
При цьому, ст.ст. 45, 47 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди та нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі і недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.
За таких обставин, на підставі сукупності наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на вказаний будинок не має, тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 1233 - 1235 ЦК України, ст.ст. 41, 45, 47, 241, 242 ЦК України (у редакції 1963 року), керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 58, 59, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосії шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Ю.В.Петрова