65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" січня 2019 р. Справа № 916/2318/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1, згідно довіреності №1563 від 04.12.2018р.,
розглянувши клопотання відповідача від 11.12.2018р. за вх.№2-6281/18 про призначення судової будівельно-технічної експертизи по справі №916/2318/18 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул.Преображенська, 44,) до Фізичної особи - підприємця Скорікової Марини Володимирівни (АДРЕСА_1) про стягнення 3332,62грн.,
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2018р. відкрито провадження у справі №916/2318/18, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті у підготовчому засіданні.
11.12.2018р. за вх.№2-6281/18 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, з проханням покласти витрати на проведення експертизи на ГУ ДМС України в Одеській області. В обґрунтування вказаного клопотання позивач послався на те, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача коштів за невиконані обсяги робіт, виконаних відповідно до договору підряду №433 від 19.12.2016р.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ДМС України в Одеській області посилається на те, що виконані ФОП Скоріковою М.В. за договором підряду №433 від 19.12.2016р. та прийняті за актами підрядні роботи із поточного ремонту службових приміщень територіальних та структурних підрозділів ГУ ДМС України в Одеській області, містять приховані недоліки, не відповідають умовам проектно-кошторисної документації, будівельним нормам та стандартам.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст.98 ГПК України).
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.1, 3, 4, 5, 6 ст.99 ГПК України).
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч.ч.1, 3, 5 ст.100 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
Повнота та всебічність встановлення обставин справи спрямована саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд). Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.05.2018р. по справі №922/4110/16, від 23.04.2018р. по справі №914/529/17.
Отже, у даній справі наявний спір стосовно об'єму виконаних відповідачем підрядних робіт за договором №433 від 19.12.2016р., сторонами не надано суду експертного висновку з цього приводу, встановлення обсягів фактично виконаних будівельних робіт потребує здійснення дослідження, проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями, тому суд, з метою повноти та всебічності дослідження обставин справи, з врахуванням дотримання принципу "розумного строку", вбачає необхідність в призначенні судової будівельно-технічної експертизи.
Так, у клопотанні від 11.12.2018р. за вх.№2-6281/18 позивачем викладено прохання про покладення витрат на проведення судової експертизи на позивача. Таке клопотання заявник обґрунтував тим, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №360 Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. За Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби» від 15.06.2011р. №658, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області є територіальним органом Державної міграційної служби України. Відповідач вважає, що з метою недопущення впливу на проведення судової експертизи з боку невідомих осіб та враховуючи, що ГУ ДМС України в Одеській області територіальним органом ДМС України, ГУ ДМС України в Одеській області вважає, що проведення судової експертизи слід доручити Київському науково- дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
Враховуючи викладене, суд, з врахуванням клопотання позивача, доручає проведення судової будівельно-технічної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч.ч.3, 4, 5, 7 ст.12 ГПК України).
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, зокрема, справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.ч.1, 2, 3, п.4 ч.4 ст.247 ГПК України).
За положеннями ч.6 ст.250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Положення ч.4 ст.11 ГПК України визначають, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-ІV від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Положення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Нерідко ЄСПЛ у власних рішеннях звертається до ствердження прав сторін по справі, що визначені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як от п.26 рішення від 15.05.2008р. по справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) ЕСПЛ зазначив про наступне: «Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність надати сторонам можливість у повній мірі реалізувати свої права як сторін по справі №916/2318/18, з врахуванням призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне здійснити перехід зі спрощеного провадження на загальне зі стадії відкриття провадження по справі.
За положеннями ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Як передбачено п.6 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
З врахуванням того, що проведення експертизи потребує часу, з врахуванням прохання відповідача про зупинення провадження по справі у зв'язку з проведенням судової експертизи поза межами суду, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.99, 228, 229, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Розглядати справу №916/2318/18 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі.
2. Задовольнити клопотання ГУ ДМС України в Одеській області від 11.12.2018р. за вх.№2-6281/18 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
3. Призначити судову будівельно-технічну експертизу.
4. На розгляд судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні запитання:
1) чи відповідають виконані ФОП Скоріковою М.В. за договором підряду №433 від 19.12.2016р. та прийняті за актом підрядні роботи із поточного ремонту службових приміщень Роздільнянського районного сектору ГУ ДМС України в Одеській області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 5, м. Роздільна, умовам проектно-кошторисної документації, будівельним нормам та стандартам. Якщо роботи виконані неякісно, визначити обсяг наявних недоліків та встановити чи є вони істотними ?
2) у разі виявлення недоліків у виконаних роботах, встановити чи є недоліки прихованими та чи міг позивач при прийнятті робіт їх виявити ?
3) чи відповідає проектно-кошторисна документація до договору підряду №433 від 19.12.2016р. будівельним нормам та стандартам? Якщо ні, чи вплинули наявні недоліки на якість виконаних робіт за актами про приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. із поточного ремонту службових приміщень структурних та територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Одеській області.
5. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
6. Надіслати справу №916/2318/18 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
7. Витрати по оплаті судової експертизи покласти на ГУ ДМС в Одеській області.
8. Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.
9. Зауважити експертам, що судова експертиза має бути проведена у відповідності до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5.
10. Зупинити провадження у справі №916/2318/18.
11. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 09.01.2019р. та у відповідності до ч.2 ст.254, п.п.11, 12 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
12. Повну ухвалу складено 09.01.2019р.
Суддя І.А. Малярчук