ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.12.2018 р.Справа № 910/10302/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстех"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті"
про стягнення 185 491,03 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Ліпіна В.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інстех" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" (надалі - відповідач) про стягнення 185 491,03 грн., з яких 155 763,64 грн. заборгованості, 25 366,01 грн. пені та 4 361,38 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду № 16 від 07.09.2017 р. в частині оплати виконаних позивачем робіт.
Ухвалою суду від 08.08.2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У період з 25.09.2018 р. по 01.10.2018 р. суддя Зеленіна Н.І. перебувала на лікарняному.
Ухвалою від 02.10.2018 р. вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.10.2018 р.
Протокольною ухвалою від 17.10.2018 р. відкладено підготовче провадження на 14.11.2018 р.
13.11.2018 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Протокольною ухвалою від 14.11.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2018 р.
У судовому засіданні 11.12.2018 р. оголошувалась перерва до 20.12.2018 р.
14.12.2018 р. від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.
19.12.2018 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 20.12.2018 р. представник позивача підтримав позов у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 20.12.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.09.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інстех" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" (замовник) було укладено договір підряду №16 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов'язується на умовах цього договору поставити у власність замовникові вироби з натурального каменю і за завданням замовника виконати роботи з облицювання ними приміщень медично-оздоровчого центру за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 9 (далі - роботи), а замовник зобов'язується створити умови для виконання робіт (надати фронт робіт, проектну документацію), прийняти вироби і результат робіт і сплатити їх ціну, обумовлену договором.
Відповідно до п. п. 1.2. - 1.5. Договору вид, асортимент, колір та інші характеристики виробів, термін їх поставки, а також ціна визначається сторонами в Додатку № 1 (Специфікація виробів і робіт) до договору. Вид і обсяги робіт, термін з виконання, а також ціна робіт визначаються сторонами в Додатку № 1 (Специфікація виробів і робіт) до договору. Роботи проводяться підрядником відповідно до Додатку №2, розробленим замовником. Місце поставки виробів і проведення робіт - адміністративна будівля замовника за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 9.
Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору, загальна ціна цього Договору обчислюється в гривнях і складається з ціни виробів і ціни робіт. Ціна виробів визначається сторонами в специфікації виробів і робіт. Вартість транспортування виробів до місця поставки входить в їх ціну. Остаточна вартість виробів в гривні складається із сум усіх платежів та зазначається у видатковій накладній, що підписується сторонами, яка з моменту її підписання стає невід'ємною частиною Договору.
07.09.2017 р. сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору (Специфікація виробів та робіт), яким погоджено найменування, матеріал, розмір, кількість, ціну та вартість виробів та робіт.
Пунктами 2.3., 2.5. Договору сторони погодили, що ціна виробів на дату укладання цього договору становить 276 190,13 грн., в тому числі ПДВ. Ціна робіт є твердою і становить 86 748,00 грн., в тому числі ПДВ. У разі необхідності зміни виду, обсягу або складності робіт, сторони укладають додаткову угоду або додаток до Договору.
За умовами п. 6.2. Договору, підрядник передає замовникові фактично виконані роботи по акту прийому-передачі виконаних робіт. Підрядник складає, підписує і передає замовнику оформлені акти виконаних робіт в 2-х примірниках для перевірки в день їх складання. Акти виконаних робіт можуть бути відправлені поштою цінним листом з повідомленням.
Як зазначає позивач, ним було поставлено визначені у Специфікації вироби з натурального каменю на суму 276 190,13 грн., та виконано роботи з їх монтажу на суму 72 906,60 грн.; проте відповідач зробив лише передоплату за вироби на суму 193 333,09 грн.
Таким чином, позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість за поставлені вироби та виконані роботи у розмірі 155 763,64 грн.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивач не довів факт поставки виробів та виконання робіт за Договором.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є змішаним договором, який містить умови договору підряду та поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно з ч.1 ст. 843 Кодексу, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ст. 853 ЦК, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
За правилами ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було поставлено визначені вироби з натурального каменю на суму 276 190,13 грн., та виконано роботи з їх монтажу на суму 72 906,60 грн., які відповідачем оплачено на суму 193 333,09 грн.
Позивачем було складено та підписано видаткову накладну від 24.11.2017 р. на поставку виробів на суму 276 190,13 грн., та Акт виконаних робіт від 18.01.2018р. на суму 72 906,60 грн., та надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення вих. 22.01.2018р., який отримано відповідачем 26.01.2018р., що підтверджується інформацією, яка міститься на інтернет-сайті ПАТ «Укрпошта», роздруківка якої додана до позовної заяви (а.с.21).
Замовник зобов'язаний оглянути виконані роботи та розглянути надані підрядником акти виконаних робіт протягом 5 (п'яти) днів з моменту їх надання та прийняти виконані роботи, підписавши і відправивши підряднику його примірник акта, або надати підряднику письмову мотивовану відмову в прийнятті виконаних робіт із зазначенням переліку виявлених недоліків (п. 6.3 Договору).
Пунктом 6.10. Договору сторони погодили, що якщо замовник у встановлений п. 6.3. договору термін не підпише Акт виконаних робіт або не надасть мотивовану відмову від його підписання, то по закінченню цього терміну з урахуванням строків, обумовлених в п. 14.4. договору, термін виконання зобов'язання замовника по оплаті ціни такого акта вважається наставшим і починається відлік гарантійного терміну.
Проте, як зазначає позивач, відповідач вказаний акт та накладну не підписав, вартість поставлених товарів та виконаних робіт за на загальну суму 155 763,64 грн. не сплатив, письмової відмови від підписання зазначених документів із зазначенням зауважень, що стали підставою для відмови від їх підписання, не надіслав.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що позивачем не надано доказів поставки обумовлених договором виробів та виконання робіт.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
На підтвердження направлення відповідачу актів виконаних робіт, позивачем було надано до матеріалів справи видаткову накладну №286 від 24.11.2017 р. (а.с.18), акт виконаних робіт від 18.01.2018 р. (а.с. 19), які не підписані відповідачем; та докази їх направлення і вручення відповідачу (а.с.20).
Також, до матеріалів справи позивачем було надано товарно-транспорту накладну №Р286 від 24.11.2017 р. (а.с.37), не підписану відповідачем, довіреність №38 від 24.11.2017 р. на тримання цінностей за Договором (а.с.38), а також пояснення ФОП Биковського С.В., який здійснював перевезення виробів на адресу відповідача (а.с.39).
За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, замовник, який в порушення вимог Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи.
Аналогічна правова позиція висловлена у п.6 Оглядового листа №01-06/374/2013 від 18.02.2013р. Вищого господарського суду міста Києва "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" та постанові від 27.03.2018 р. Верховного Суду по справі №927/414/17.
Судом встановлено, що відповідач після отримання від позивача примірників видаткової накладної №286 від 24.11.2017 р. та акта виконаних робіт обґрунтованої відмови від їх підписання не надав.
Відтак, відповідно до умов п. 6.10. Договору, строк виконання зобов'язань відповідача по оплаті ціни такого акта вважається таким, що настав.
Надана відповідачем претензія від 27.08.2018 р. претензія про прострочення виконання робіт за договором судом до уваги не приймається, оскільки не являється відмовою від підписання акта виконаних робіт і не містить мотивованої відмови від його підписання.
Суд вважає за доцільне зауважити, що відповідач мав можливість довести невиконання позивачем робіт за договором із використанням поставлених виробів належними і допустимими доказами (наприклад, висновком експерта, що підтверджує відсутність виконаних робіт з облицювання приміщень медично-оздоровчого центру за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 9; або доказами виконання таких робіт і постачання матеріалів іншою особою), проте, відповідні докази у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та вважає позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості за виконані роботи і поставлені вироби за Договором у розмірі 155 763,64 грн. доведеними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Відповідно до п. 9.4. Договору, за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті виробів або робіт замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 25 366,01 грн. пені.
Водночас, у наданому розрахунку інфляційних втрат (за період з 01.02.2018 р. по 01.08.2018 р.), позивачем не враховано від'ємні індекси інфляції, що діяли у вказаний період, у зв'язку з чим судом було виконано власний розрахунок інфляційних втрат, розмір яких складає 3 280,96 грн.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевстановлених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 155 763,64 грн. заборгованості, 3 280,69 грн. інфляційних втрат, 25 366,01 грн. пені доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем належними доказами підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується договором від 20.07.2018 р., квитанцією до прибуткового касового ордера №1/10 від 01.10.2018 р. на суму 8 000,00 грн. та розрахунком витрат на правничу допомогу.
Відтак, з урахуванням всіх обставин даної справи та у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати (зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу) на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" (03032, м. Київ, вул. Кудряшова, 9; код ЄДРПОУ 39988890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстех" (32002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф.312; код ЄДРПОУ 14332361) 155 763 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 64 коп. заборгованості, 3 280 (три тисячі двісті вісімдесят) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 25 366 (двадцять п'ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 01 коп. пені, 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 45 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.01.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна