19 жовтня 2018 року Справа № 804/2715/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
13.04.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2018 року № 0084271312.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем було винесено рішення №0084271312 від 28.02.2018 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Позивач вказав, що вказане рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
16.04.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі.
17.05.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, а доводи наведені в позовній заяві не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки рішення є правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
29.05.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та вказав, що помилка у номері розрахункового рахунку не може слугувати підставою для застосування штрафу та нарахування пені.
Зазначена справа перебувала в провадженні судді Кононенко О.В.
14.08.2018 року на підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2147д було проведено перерозподіл даної справи та передано вказану справу судді Дєєву М.В.
21.08.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було прийнято до провадження вказану справу та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Судова кореспонденція направлялась сторонам засобами поштового зв'язку та була отримана сторонами, що підтверджується розпискою та поштовим повідомленням долученими до матеріалів справи. Станом на дату розгляду даної справи будь-яких заяв, клопотань чи додаткових пояснень до суду не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено рішення №0084271312 від 28.02.2018 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штраф за період з 21.01.2014 року по 17.02.2016 року у розмірі 2012,71 грн. та пеня у розмірі 5586,22 грн.
Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Згідно з абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (частина десята статті 9 цього Закону).
Частиною дванадцятою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме: - 2014 рік - № Р24А291051472877039 від 17.01.2014р., № Р24А393961152836529 від 18.02.2014р., № Р24А481094075058530 від 17.03.2014р., № Р24А567210869373709 від 14.04.2014р., № Р24А660936583532214 від 16.05.2014р., № Р24А754778139911558 від 17.06.2014р., №Р24А838518412492973 від 16.07.2014р., № Р24А927128879991722 від 16.08.2014р., № Р24А102189014041136 від 17.09.2014р„ № Р24А112244292202321 від 17.10.2014р., №Р24А123283873118346 від 19.11.2014р., №Р24А133071853017863 від 17.12.2014р.; - 2015 рік: п/д № Р24А142943755442663 від 16.01,2015р., дублікат квитанції № 0.0 349728230.1 від 16.02.2015р., дублікат квитанції № 0.0.362173372.1 від 17.03.2015р., дублікат квитанції № 0.0.374274016.1 від 16.04.2015р., дублікат квитанції № 0.0.384873843.1 від 14.05.2015р., дублікат квитанції № 0.0.399356802.1 від 18.06.2015р., дублікат квитанції № 0.0.422739047.1 від 17.08.2015р., п/д № 23949455561 від 16.09.2015р., дублікат квитанції № 0.0.447573591.1 від 15.10.2015р., дублікат квитанції № 0.0.459631765.1 від 11.11.2015р., дублікат квитанції № 0.0.459630117.1 від 11.11.2015р., дублікат квитанції № 0.0.476681216.1 від 16.12.2015р.; - 2016 рік: дублікат квитанції № 0.0.490542660.1 від 16.01.2016р., дублікат квитанції № 0.0.506780847.1 від 17.02.2016р.
Суми розміру єдиного внеску по вищевказаним платіжним дорученням та дублікатам квитанцій були перераховані замість рахунку 37191204010466 на рахунок 37194201010466.
14.01.2016 року позивач звернувся до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська з відповідною заявою про перерахування (перекидання) з неналежного рахунку на відповідний рахунок коштів зі сплати ЄСВ та у лютому 2016 році сума ЄСВ - 9373,56 грн. була перерахована на відповідний рахунок.
Відповідно до частини шостої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а з 01.01.2015 року (згідно Закону України від 28.12.2015 року № 77-VІІ) у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок чи без розмежування коду призначення платежу. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні (квитанції) під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 цього Закону штрафних санкцій, і відповідно для нарахування пені.
Надаючи правову оцінку діям позивача суд дійшов висновку, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на помилковий розрахунковий рахунок не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені позивачем у повному обсязі та своєчасно, і зараховані до Державного бюджету, що не спростовано відповідачем, оскільки, такі дії, не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання та не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Зазначений висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 20.02.2018 у справі № 816/591/16, від 21.02.2018 у справі № 813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17.
Таким чином суд вважає, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно та у встановлені Законом терміни, тому до нього не можуть застосуватися штрафні санкції та нарахування пені за несвоєчасне перерахування коштів зі сплати єдиного внеску.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1762,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №ПН2416 від 06.04.2018 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0084271312 від 28.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв