18 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 127/566/17
провадження № 51-2995км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувшиу відкритому судовому засіданнікасаційну скаргузасудженого ОСОБА_6 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 5 вересня 2017 року,
встановив:
УхвалоюЛітинського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року відмовлено в задоволенні скарги засудженого ОСОБА_6 на незаконність тримання під вартою на підставі вироку Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2012 року.
При перегляді справи Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 5 вересня 2017 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року без змін.
Укасаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 проситьскасувати вказані судові рішення черезістотне порушення вимог кримінального процесуального законута призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На думку засудженого, постановлені судові рішення не ґрунтуються на вимогах Закону, суперечать Конституції України та положенням Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
В судовому засіданні прокурор просив закрити касаційне провадження, оскільки касаційна скарга засудженого подана на судові рішення, які стосуються порядку виконання вироку та не підлягають касаційному оскарженню.
Захисник ОСОБА_7 у письмовій заяві просив Суд розглянути справу без його участі, зазначивши, що касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 підтримуєта просить її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора,вивчивши матеріали провадження таперевіривши наведені доводи,колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 69, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 142,ч. 3 ст. 166, пунктами «г», «ж», «з», «і» ст. 93, ст. 42 Кримінального кодексу Українив редакції1960 року, та ч. 3 ст. 185,ч. 4 ст. 189,ст. 257, ст. 70 Кримінального кодексу України в редакції 2001 року,до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням повноважень представника влади строком на 3 роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_6 також позбавлено спеціального звання «підполковник міліції».
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2013 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Як вбачається із змісту касаційної скарги, наведені в ній доводи фактично зводятьсядо незгоди засудженого із призначеним покаранням.
Згідно ст. 8 Кримінального процесуального кодексу (далі-КПК), кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини і одним з його фундаментальних аспектів є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, судові рішення не могли бути поставлені під сумнів. Принцип остаточності судового рішення передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватись для виправлення судових помилок чи порушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України в редакції Закону України від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (в частині правосуддя)», кожному гарантується право на касаційне оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках.
За правилами ч. 2 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.
Як вбачається з матеріалів провадження, стадія судового розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_6 та касаційного перегляду судових рішень у ній завершена. Вирок звернутий до виконання.
Касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 подана на судові рішеннявинесенів порядку статей 537-539 Розділу VIII «Виконання судових рішень'КПК, тобто які постановлені судами на стадії виконання судового рішення та відповідно до положень ст. 424 КПК не можуть бути предметом касаційного перегляду.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що касаційне провадження підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись статтями424, 428, 441 тапунктом 15розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, ВерховнийСуд
ухвалив:
Касаційну скаргузасудженого ОСОБА_6 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 5 вересня 2017 рокувизнати такою, що не підлягає касаційному розгляду і відкрите по ній касаційне провадження закрити.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3