Ухвала
20 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 646/7196/17
провадження № 61-44260ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Харківгаз» про скасування акту розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та зобов'язання відновити газопостачання у будинку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: визнати дії ПАТ «Харківгаз» щодо здійснення донарахування об'єму природного газу за адресою: АДРЕСА_1 на суму 95 744,87 грн протиправними та скасувати акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 26 вересня 2017 року, складеного на підставі Акта про порушення № 391/17 від 14 серпня 2017 року.
Позов мотивовано тим, що він є власником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Між сторонами було укладено договір про надання послуг з газопостачання, у зв'язку з чим позивачу був відкритий особовий рахунок НОМЕР_1. 14 серпня 2017 року працівниками оператора газорозподільної системи на території вищезазначеного домоволодіння було проведено обстеження газопроводу, за результатами якого складено Акт про порушення № 391/17 та Акт про відключення об'єкту (газових приладів) споживача. 26 вересня 2017 року комісією газорозподільного підприємства було складено Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, яким було встановлено обсяг донарахування (з урахуванням нарахованого обсягу та сплаченого абонентом 11988,05 м2, вартість донарахованого об'єму природного газу за цінами закупівлі ПАТ «Харківгаз» склала 95 744,87 грн. Підставою для такого донарахування, як зазначено в Акті про порушення № 391/17 стало порушення Розділу 11 глави 2 Кодексу газорозподільних систем, а саме виявлено наявність несанкціонованого газопроводу на території домоволодіння на глибині приблизно 70 см. На думку позивача, факту несанкціонованого відбору, витрати природного газу через самовільно під'єднаний газопровід в обхід газового лічильника, який є обов'язковою складовою несанкціонованого газопроводу, працівниками ПАТ «Харківгаз» під час перевірки газопроводу не встановлено, а тому дії ПАТ «Харківгаз» щодо здійснення донарахування об'єму природного газу у розмірі 95 744,87 грн є протиправними.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року залишеним без змін постановоюАпеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 подано засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2018 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору в даній справі є визнання дій щодо здійснення донарахування об'єму природного газу протиправними та скасування розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
За змістом підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилаючись на наявність зазначеної обставини, ОСОБА_1, разом з тим не додав до касаційної скарги доказів, які б її підтверджували, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Судове рішення апеляційного суду ухвалено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2018 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для її розгляду судом касаційної інстанції, оскільки такий розгляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Харківгаз» про скасування акту розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та зобов'язання відновити газопостачання у будинку.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик