Справа № 462/6253/16-ц
28 грудня 2018 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
ОСОБА_1 у листопаді 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Євген".
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 року, заяву задоволено. Заборонено ТзОВ "Євген" та суб'єктам державної реєстраційної, вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення будь-яких реєстраційних дій.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що між сторонами виник спір, предметом якого є незаконна зміна відомостей про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі щодо ТОВ "Євген", невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі, оскільки сторони не мають жодних перешкод спрямованих на внесення змін до відомостей.
Суд також дійшов висновку, що дії спрямовані на внесення змін до відомостей про юридичну особу, зумовлять реальну загрозу невиконання чи значно утруднить виконання можливого рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи судові рішення у справі касаційний суд виходив з того, що прийшовши до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог. Також судом не враховано обсяг позовних вимог та категорія спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Судом не встановлено обставин, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 153 ЦПК України для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, та для призначити розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін.
Як зазначено в ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та надані докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що така підлягає задоволенню частково виходячи з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
У відповідності до вимог ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п.4 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ "Євген" від 29 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Також з матеріалів справи вбачається, що під час її розгляду в суді першої інстанції щодо ТзОВ "Євген" було проведено дві реєстраційні дії, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 18.09.2017 14151050010002297; ОСОБА_4; Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників та державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 06.12.2017 14151050012002297; ОСОБА_5; Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"; зміна складу або інформації про засновників.
Враховуючи наведене, а також те, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ "Євген" укладеного відповідачами, проте, станом на сьогодні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено записи про проведені реєстраційні дії, внаслідок яких змінено як розмір частки у статутному капіталі, яке є предметом оскаржуваного в судовому порядку договору, так і її власника, суд вважає, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково, а саме заборонити суб'єктам державної реєстрації проведення таких реєстраційних дій щодо ТзОВ "Євген", як зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників та державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, що є співмірним видом забезпечення позову, а також рівноцінним змісту заявлених позовних вимог, оскільки невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, проте сприятиме ефективному захисту та поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову. При цьому такий вид забезпечення позову узгоджується з положеннями Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також враховує обсяг позовних вимог та категорію спору.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, судом не встановлено обов'язкових підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених ст. 154 ЦПК України. Також суд погоджується з доводами заяви позивача про недоцільність зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. 153 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити суб'єктам державної реєстрації проведення щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген" (ідентифікаційний код 20795154, місцезнаходження: 79495, Львівська область, місто Львів, місто Винники, вул. Івана Франка, будинок 114) реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною статутного або складеного капіталу, зміною складу або інформації про засновників та державною реєстрацією змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген".
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, проте може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Палюх Н.М.