Провадження № 1-в/317/29/2019
Справа № 317/4198/18
03 січня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області
у складі: головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжі в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого силу ст. 89 КК України, засудженого: 22.05.2014 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ст. 75, ст. 76 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.09.2016 року скасовано за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.05.2014 року іспитовий термін та направлено в місця для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,-
У грудні 2018 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 .
Представник адміністрації державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» підтримав клопотання, зазначив, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подання, зазначив, що працює днювальним та має два заохочення.
Прокурор висловив думку про відсутність підстав для задоволення подання.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника адміністрації колонії, засудженого ОСОБА_5 , прокурора, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Водночас, суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Згідно наданої суду характеристики, підписаної начальником відділення СПС Біленьківської ВК № 99, узгодженої з заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи і затвердженої начальником установи, засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 05.12.2016 року. Під час тримання у Вільнянській УВП Запорізької області характеризувався посередньо, порушень режиму тримання не допускав, стягнень та заохочень не мав. В період часу з 25.12.2016 року по 16.01.2017 року та з 07.03.2017 року по 16.08.2017 рік відбував покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№99» за даний час порушень режиму відбування покарання не допускав, стягнень та заохочень не мав. В період часу з 16.01.2017 року по 07.03.2017 року та з 16.08.2017 року по 07.12.2017 року проходив курс лікування при державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)» за даний час порушень режиму відбування покарання не допускав, стягнень та заохочень не мав. З 07.12.2017 року відбуває покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№99)», за даний час порушень режиму відбування покарання не допускає, стягнень не має. За виконання покладених обов'язків та додержання встановлених правил два рази був заохочений правами начальника установи.
На даний час працює на виробництві установи різноробочим, до роботи ставиться чесно та сумлінно. Раніше на добровільній безоплатній основі виконував обов'язки днювального у відділенні СПС, а саме виконував роботи по прибиранню приміщення гуртожитку відділення СПС. Також виконує разові завдання по благоустрою місць позбавлення волі. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. За характером спокійний, врівноважений, підтримує стосунки із засудженими тільки позитивної спрямованості. Бере особисто участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, у реалізації програмах диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення». Прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, а саме відвідує бібліотеку установи. Приймає участь у роботі самодіяльної організації, а саме «Санітарна-побутова секція». Підтримує зв'язки з рідними шляхом листування та побачень, отримує від них посилки та передачі. Провину у скоєному злочині визнає повністю, розкаюється. За вироком суду має позов на суму 8490 гривень, який не відшкодований. Виконавчі листи на стягнення боргу в установі відсутні. Згідно довідки буде проживати за адресою АДРЕСА_1 . Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебуває.
21.12.2017 року комісією установи заявою засудженого було відмовлено у застосуванні заохочувальної норми, передбаченої ст. 101 КВК України, у вигляді переведення до дільниці соціальної реабілітації
16.08.2018 року комісією установи було відмовлено у застосуванні заохочувальної норми, передбаченої ст. 82 Кримінального кодексу України, у вигляді заміни не відбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_5 має два заохочення, стягнень немає.
Також суд враховує, що згідно довідки засуджений на виробництві колонії не працював.
Судом встановлено, що поведінка засудженого за весь час відбування ним покарання не була стабільно позитивною та активною, про що свідчить те, що він не заслуговував на заохочення в період з 05.12.2016 по 30.03.2018 р.р. Зазначені обставини враховуються судом як характеристика поведінки засудженого протягом всього періоду відбування покарання.
Відповідно до індивідуальної оцінки ризиків від 25.07.2017 р. ОСОБА_5 , перебуває на профілактичному обліку та потребує закритих умов відбування покарання.
Відповідно до індивідуальної оцінки ризиків від 22.03.2018 р. ОСОБА_5 , перебуває на профілактичному обліку як схильний до самогубства та потребує закритих умов відбування покарання.
Крім того, оцінка поведінці засудженого та ставленню до праці надана постійно діючою комісією державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)», яка дійшла висновку, що засуджений не довів своє виправлення (витяг з протоколу № 28 від 21.12.2017 р., що міститься в особовій справі засудженого). З цим погоджується і суд.
Суд констатує, що засуджений ОСОБА_5 не у повній мірі виконує обов'язки, визначені у ч. 3 ст. 107, ст.118КВК України та розділі ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, а його поведінка протягом часу відбування покарання не була стабільно позитивною та активною.
Наразі суд вважає, що необхідні корективи як у поведінку засудженого, так і у його соціально-психологічні властивості у достатній мірі ще не внесені, готовності до самокерованої правослухняної поведінки на теперішній час суд не вбачає, натомість вбачає необхідність у подальшому виховному впливі на ОСОБА_5 в умовах ізоляції від суспільства.
Керуючисьст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст.537, п. 1 ч. 2 ст.539 КПК України, суд,-
В задоволені подання колонії про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляції прокурором, виконання зупиняється.
Суддя: ОСОБА_1