308/145/19
08 січня 2019 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, представника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
З матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 333167 встановлено, що ОСОБА_1 ставиться у вину, те, що він 07.01.2019 року о 15 годині 45 хвилин під час перетинання державного кордону на в'їзд в Україну в ППр «Ужгород» пред'явив на паспортний контроль закордонний паспорт гр. Угорщини для закордонних поїздок НОМЕР_2, тобто, вчинив спробу незаконно перетнути державний кордон без відповідного для України документу. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти протоколу ЗхРУ №333167 від 07.01.2019 року, просили закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, про що надали письмові пояснення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи доходжу висновку, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту вказаної статті та змісту ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. О'бєктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
З наявного у матеріалах справи рапорту інспектора прикордонної служби від 07.01.2019 року вбачається, що в період з 08.00 год. 07.01.2019 року до 20.00 год. 07.01.2019 року він виконував наказ на охорону державного кордону України у прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску» в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород». Близько 15 год. 40 хв. від прикордонного наряду «Перевірка документів» надійшла доповідь про те, що на в'їзд в Україну слідував громадянин Угорщини який на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина Угорщини для закордонних поїздок серії НОМЕР_4 вид. 14:02.2014 року на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час внесення інформації до бази даних ГАРІ'1/П зафіксовано спрацювання бази даних 1-2 ДУДО (Доручення правоохоронних органів) індекс В (додаткове вивчення). В ході проведення перевірочних заходів було проінформовано ініціатора доручення та отримано лист №58/2-3033 від 09.11.2018 року в якому зазначається, що даний громадянин являється громадянином України про що свідчить «Форма- 1», в якій зазначено що, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, загально громадський паспортний документ громадянина України серії НОМЕР_3, від 01.09.2005 року виданий Київським МВРВ України, який являється громадянином України.
З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 333167 від 07.01.2019 року не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1, що підпадає під ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення, оформлені за результатами вчиненого правопорушення, не містять жодних доказів, що подані ним документи при спробі перетину державного кордону 07.01.2019 року о 15 год. 45 хв. у пункті пропуску «Ужгород» є такими, що не дають право перетнути кордон України.
Як роз'яснено у п. 4 рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту. Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
При прийнятті рішення суддя також враховує принципи Європейської конвенції про громадянство від 06.11.1997 року, ратифікованої Україною із застереженням та заявою Законом № 163-V (163-16) від 20.09.2006 року, згідно з якою Україна зобов'язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17, відповідно до якої, визначаючи права та обов'язки, пов'язані із множинним громадянством: громадяни держави учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-1 КУпАП, доходжу переконання, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.А.Тхір