Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3102/18
(заочне)
03.01.2019 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Надопта А.А., секретаря судового засідання- Онисько С.С., розглянувши у судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ реєстрації місця проживання виконавчий комітет Сасівської сільської ради Виноградівського району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: відділ реєстрації місця проживання виконавчий комітет Сасівської сільської ради Виноградівського району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ОСОБА_1, є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
У вказаному будинку, за вище вказаною адресою поживає позивачка разом зі своїм чоловіком .
У будинку зареєстрована також відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка являється позивачу - донькою. Відповідач - ОСОБА_2, вже на протязі багатьох років по місцю своєї реєстрації (АДРЕСА_1) відсутня і фактичне місце її проживання позивачу не відоме, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Сасівської сільської ради від 09.07.2018 за №386.
Позивач зазначає, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 не має ніяких домовленостей на рахунок проживання, реєстрації і користуванням належним позивачу майном, що в свою чергу створює позивачу перешкоди у використанні на власний розсуд своїм майном.
Реєстрація відповідача ОСОБА_2 в належному позивачу на праві приватної власності житловому будинку, грубо порушує її права та законні інтереси, в зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 не може в повній мірі користуватися і розпоряджатися в своїх інтересах належним їй на праві приватної власності будинком.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, однак її представник ОСОБА_3, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності та про те, що вимоги позовної заяви підтримує повністю та просить суд такі задоволити..
Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки. Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст.ст. 280-282 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відзив протягом строку, встановленого судом відповідно до положень ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач не подав та клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Представник третьої особи без самостійних вимог-виконкому Сасівської сільської ради Виноградівського району, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з»явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст.6) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов»язків.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При здійсненні правосуддя (ст.5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ОСОБА_1, є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
У вказаному будинку, за вище вказаною адресою поживає позивачка разом зі своїм чоловіком .
У будинку зареєстрована також відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка являється позивачу - донькою. Відповідач - ОСОБА_2, вже на протязі багатьох років по місцю своєї реєстрації (АДРЕСА_1 відсутня і фактичне місце її проживання позивачу не відоме, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Сасівської сільської ради від 09.07.2018 за №386.
Позивач зазначає, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 не має ніяких домовленостей на рахунок проживання, реєстрації і користуванням належним позивачу майном, що в свою чергу створює позивачу перешкоди у використанні на власний розсуд своїм майном.
Реєстрація відповідача ОСОБА_2 в належному позивачу на праві приватної власності житловому будинку, грубо порушує її права та законні інтереси, в зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 не може в повній мірі користуватися і розпоряджатися в своїх інтересах належним їй на праві приватної власності будинком.
Звернення позивачки до суду із даною позовною заявою про позбавлення права користування житловим приміщенням - є однією із форм захисту власником своїх прав.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою),свідоцтва про смерть.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин. Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України «… кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. … Право приватної власності є непорушним.»
Згідно змісту ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України).
В свою чергу відповідач ОСОБА_2, яка не проживає за адресою АДРЕСА_1, втратила право на користування житловим будинком, внаслідок її відсутності без поважних причин понад один рік.
Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за відповідачем, чим об'єктивно порушуються права позивачки, крім того дана обставина впливає на розмір призначення позивачу субсидії на житлово-комунальні послуги, тому позивачка змушена звернутися за захистом до суду.
Відповідно до ст. 15 Цивільний кодекс України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України, особа втрачає право на користування житлом, у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Враховуючи наведене суд застосовує правову позиції висловлену Верховним Судом України в постанові № 6-158цс14 від 05 листопада 2014 року: «Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.»
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України (у редакції ЗУ № 2147 від 03.10.2017 року), суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ реєстрації місця проживання виконавчий комітет Сасівської сільської ради Виноградівського району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації-задоволити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану в АДРЕСА_1, такою, що втратила право користування, належним ОСОБА_1 жилим приміщенням на праві приватної власності житловим будинком, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, внаслідок відсутності відповідача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по місцю своєї реєстрації понад встановлені законом строки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5) п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
ГоловуючийА. А. Надопта