справа № 208/4863/18
№ провадження 2-а/208/190/18
Іменем України
09 листопада 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Пентраковської М.В., позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 3 Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Михненка Вячеслава Руслановича про скасування постанови серії НК № 076634 від 16.07.2018 року про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
25.07.2018 року позивач звернулась до суду з позовом та просила визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК №076634 від 16.07.2018р. та закрити провадження у адміністративній справі.
В обґрунтування позовної заяви зазначала, що 16 липня 2018р. переміщувала свій мотоцикл з гаражу без мотошолома та не мала при собі страхового полісу цивільно-правової відповідальності. В зв'язку з чим відносно неї було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК №076634 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
ОСОБА_1 вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
З приводу фактичних обставин справи зазначає, що 16.07.2018 р. їй зателефонували та повідомили про те, що замок на гаражі, в якому знаходиться її мотоцикл, збитий та гараж незамкнений. Оскільки документи на мотоцикл в неї були з собою, вона вирішила не заїжджаючи додому за шоломом, перекотити мотоцикл до безпечного місця. Зважаючи на те, що вона останній час не користувалась мотоциклом, то й не подовжувала строк дії страхового полісу, дія якого скінчилась 03.07.2018р. Не докотив мотоцикл 200 метрів до місця призначення, ОСОБА_1 спинили працівники поліції та склали постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК №076634 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП.
Позивачка вважає, що, враховуючи ситуацію, яка склалась внаслідок збиття невідомими особами замку на її гаражі, вона не мала можливості вирішити питання про збереження свого мотоциклу, окрім як переправити його в інше місце, вважає, що відсутність страхового полісу в даному випадку не мала значення, оскільки швидкість при прокочуванні нею мотоцикла була мінімальна, шлях проходив повз будинки приватного сектору, де практично відсутній рух, а тому її мотоцикл не становив ніякої загрози або перешкоди для інших учасників дорожнього руху, але інспектором поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Позивач зазначає, що при складанні постанови інспектор не розглянув справу у повному обсязі, не зазначив всіх необхідних у протоколі даних, не залучив свідків, а тому позивач просить визнати протиправною та скасувати Постанову серії НК № 076634.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи у суді повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 16 липня 2018р. близько 11-05 год позивач булла зупинена інспектором СРПП Михненко В.Р. за порушення правил користування мотошоломом та керування транспортним засобом без страхового полісу цивільно-правової відповідальності, про що було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК №076634.
Не погоджуючись із такими діями та рішенням інспектора патрульної служби, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати накладене на нього адміністративне стягнення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють , затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 121, ст.126 КУпАП.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, відповідно до ч.5 ст.121 КпАП України передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Частиною 1 ст.126 ст.121 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Наразі, в порушення вимог вказаної статті, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото- чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення, при цьому пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інспектором відібрано не було, так само як не було допитано свідків пригоди.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП, то суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. 1, 2, 8-10, 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 076634 від 16.07.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, 121 КУпАП ОСОБА_1 із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ізотов В. М.