Справа № 204/8803/18
1-в/204/1637/18
28 грудня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5 , представника установи - ОСОБА_6 , особи, відносно якої застосовані примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_7 ,
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 20.08.2010 року, відносно ОСОБА_7 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів № 1106 від 26.10.2018 року, зазначено про те, що в результаті лікування в комплексі з реабілітаційними заходами психічний стан ОСОБА_7 покращився та залишається стабільним протягом тривалого часу. Маячні ідеї впливу переслідування та галюцинаторні феномени імперативного характеру, що детермінували скоєне правопорушення відсутні, висловлює формальний жаль стосовно вчиненого діяння. Сформоване розуміння зв'язку між медикаментозним лікуванням та редукцією психопатологічних проявів, що позбавляли пацієнта здатності прийнятно існувати в суспільстві. Має настанови на лікування та спостереження психіатром в подальшому. Викладене свідчить про усунення особливої небезпеки хворого для оточуючих. З огляду на викладене, ОСОБА_7 за своїм психічним станом у теперішній час особливої небезпеки для оточуючих не становить, подальшого застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом не потребує та може бути переведений до спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом, а саме в умовах КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» ХОР.
Особа, відносно якої застосовані примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_7 в судовому засіданні просив перевести його до спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом як можна ближче до місця його місця проживання.
В судовому засіданні представник ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» ОСОБА_6 просив заяву задовольнити
Прокурор ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення заяви, оскільки представник лікарні по суті просить змінити лише заклад, в якому ОСОБА_7 може отримувати психіатричну допомогу, однак саме режим цього закладу просить залишити попередній - з суворим наглядом.
Адвокат ОСОБА_5 залишила вирішення розглядуваної заяви на розсуд суду.
Обговоривши подання, заслухавши учасників процесу і перевіривши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
В своїй заяві представник ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» просить розглянути питання про зміну застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу із суворим наглядом, а саме в умовах КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» ХОР. Проте, представник установи не ставить питання щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, як то передбачено ст. 95 КК України, а просить лише змінити заклад з надання психіатричної допомоги. Окрім цього, з висновку комісії лікарів-психіатрів № 1106 від 26.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_7 може бути переведений до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Враховуючи вказані розбіжності між заявою представника ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» та висновку комісії лікарів-психіатрів № 1106 від 26.10.2018 року, суд вважає, що заяву представника ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.
Окрім цього, клопотання представника закладу ОСОБА_6 в частині направлення ОСОБА_7 до певного закладу з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 94 ч. 1, ч. 5, ст. 95 ч. 2 КК України, суд має право вирішити питання виключно щодо застосування примусових заходів медичного характеру, перелік яких наведений в частині 1 ст. 94 КК України, а також питання продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», при вирішенні зазначених питань в ухвалі суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру. Суд не в праві перебирати на себе функції та повноваження інших органів, до компетенції яких належить вирішення зазначених питань.
Таким чином, визначення закладу з надання психіатричної допомоги не належить до компетенції суду. Вирішення даного питання покладається на відповідний орган Міністерства охорони здоров'я України.
Керуючись ст. 94, ст. 95 КК України, ст. 514 КПК України, ст. 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» в редакції від 10.06.2018 року, суд, -
Заяву представника ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з суворим наглядом відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без задоволення.
В задоволенні клопотання представника закладу ОСОБА_6 про направлення ОСОБА_7 до певного закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1