Справа № 517/283/17 н/п № 2/517/19/2018
27 грудня 2018 р. смт.Захарівка
Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Гончар І.В.
при секретарі Заболотній Л.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно , -
23 червня 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області помер ОСОБА_10 .
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Маяк» с. Богданово Фрунзівського району Одеської області розміром 27,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості). Вказане майнове право належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27 березня 2002 року, згідно якого ОСОБА_10 прийняв спадкове майно після смерті матері ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року, у вигляді сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданого ОСОБА_11 Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області 10 серпня 1998 року і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3.
У вказаному вище сертифікаті є засвідчена Фрунзівською райдержадміністрацією відмітка про передачу права на земельну частку (пай) до ОСОБА_10 на підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом.
Заповіт щодо свого майна спадкодавець не залишав, а спадкоємцями за законом першої черги є його діти - відповідачі у справі, які його спадщину не приймали, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк не подавали відповідних заяв до нотаріуса і не вважаються такими, що прийняли його спадщину, оскільки на час її відкриття не проживали постійно зі спадкодавцем.
За довідкою Захарівської селищної ради № 463 від 29 вересня 2016 року, спадкодавець постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 за наступними адресами - з 21 січня по 13 травня 2008 року по АДРЕСА_2 з 09 грудня 2009 року по 16 грудня 2011 року по АДРЕСА_3 з 16 грудня 2011 року до дня смерті по АДРЕСА_4
Спадкоємці за законом другої, третьої та четвертої черги відсутні.
Позивачка належить до спадкоємців за законом п'ятої черги, оскільки є троюрідною сестрою спадкодавця виходячи з наступних родинних відносин.
Позивачка прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, де була заведена спадкова справа № 235/2016, проте не може оформити свої спадкові права на майно спадкодавця, оскільки у неї відсутня інформація про місце народження, реєстрацію шлюбу та смерті її баби ОСОБА_26, а також щодо дати і місця народження батька спадкодавця - ОСОБА_15.
Через відсутність такої інформації позивачка не може отримати документи щодо реєстрації народження, шлюбу та смерті зазначених вище осіб і тому їй необхідно у судовому порядку встановити факт родинних відносин зі спадкодавцем.
Позивачка та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8,ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали.
Представник відповідача Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Заперечень проти позову не надходило.
Суд вважає, що відповідачі не з'явилася до суду без поважних причин, тому при відсутності заперечень зі сторони позивача, представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона разом із ОСОБА_10 працювали на фермі та Він неодноразово розповідав, що ОСОБА_1 його троюрідна сестра.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що пребуває у дружніх стосунках з позивачкою ОСОБА_1 та часто приходить до неї у гості. Раніше коли вона приходила до ОСОБА_18 у гості, то там перебував її брат ОСОБА_10, який не одноразово говорив, що ОСОБА_1 його троюрідна сестра. Свідок ОСОБА_19 дала суду аналогічні пояснення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області помер ОСОБА_10, що було зареєстровано відповідним актовим записом № 21 складеним 12 січня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Фрунзівському району Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області.
Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданого ОСОБА_11 Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області 10 серпня 1998 року і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3, їй належала земельна частка (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Маяк» с. Богданово Фрунзівського району Одеської області розміром 27,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27 березня 2002 року у спадковій справі № 69/02 за реєстром № 435 Фрунзівської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_10 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року, у вигляді права на земельну частку (пай), що посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 виданого Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області 10 серпня 1998 року і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3, на ім'я члена КСП «Маяк» с. Богданово Фрунзівського району Одеської області.
Згідно довідки від 15.05.2017 року № 29-15-0.192-615/125-17 відділ у Захарівському районі міжрайонного управління Держгеокадастру України у Великомихайлівському та Захарівському районах, за гр. ОСОБА_10 числиться земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 27,7 в умовних кадастрових гектарах на території Войничівської сільської ради Захарівського району Одеської області на яку було видано сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 10.08.1998 року на ім'я ОСОБА_11
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27.02.2002 року, спадкодавець - ОСОБА_10, народився ІНФОРМАЦІЯ_8 року, про що було зроблено актовий запис № 20. У свідоцтві матір'ю вказана ОСОБА_11, а в графі «Батько» - прочерк.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_11, виданого на підставі запису за № 47 поновленого 16 липня 1975 року відділом ЗАГС Фрунзівського райвиконкому Одеської області, вона народилась у 1924 році в селі Богданове-I Фрунзівського району Одеської області від батьків ОСОБА_15 і ОСОБА_20.
Згідно свідоцтва про народження позивачки, як ОСОБА_21, виданого на підставі відповідного запису № 36 складеного 17 серпня 1954 року Богданівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області, вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 року в селі Богданове II Фрунзівського району Одеської області від батьків ОСОБА_22 і ОСОБА_23.
Своє родове прізвище ОСОБА_23 позивачка змінила на ОСОБА_1 після шлюбу з ОСОБА_24, реєстрація якого згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5, була проведена актовим записом № 24 складеним 25 липня 1971 року Фрунзівським райбюро ЗАГС Одеської області.
В судовому засіданні було встановлено, що родинні відносини позивачки зі спадкодавцем підтверджуються витягами з погосподарських книг Войничівської сільської ради Захарівського району Одеської області по селу Богданове:
- за 1949-1950, 1956-1957 роки де зазначено у складі сім'ї ОСОБА_22 та ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_2, їхню дочку ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також тещу ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10 (1893) року народження;
- за 1950-1952 роки де зазначено у складі сім'ї ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, а чоловіка не вказано.
Отже, факт родинних відносин підтверджується вищевказаними документами, які були досліджені у судовому засіданні та показами свідків.
Крім цього, факт родинних відносин підтвердили свідки ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_17, які були допитані у судовому засіданні та підтвердили, що померлий ОСОБА_10 приходився троюрідним братом позивачці ОСОБА_1.
Згідно ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Так, у пункті 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, тощо.
Як встановлено в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди, відповідно до ст.ст. 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядають справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішення спору про право.
Позовні вимоги про визнання права на спадкове майно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно спадкової справи №235/2016 від 22.11.2016 року щодо майна померлого ОСОБА_10, позивачка ОСОБА_1 22.11.2016 року звернулася до Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини після смерті троюрідного брата ОСОБА_10. В матеріалах даної спадкової справи відомості про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій та видачі свідоцтва про право на спадщину відсутні.
Також, в матеріалах спадкової справи наявна постанова державного нотаріуса Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області про відмову ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальних дій та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно її батька ОСОБА_10, заява про прийняття спадщини якої взагалі відсутні в матеріалах спадкової справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У судовому засіданні 27 грудня 2018 року під час з'ясування обставин справи представник позивача адвокат ОСОБА_2 надав постанову державного нотаріуса Захарівської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 грудня 2018 року, яка судом не була прийнята до уваги, так як при зазначених обставинах, суд приходить до висновку, що позивач передчасно, а саме 23.06.2017 р. звернувся до суду з вказаним позовом, а постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій отримав лише 19.12.2018 р. Належних доказів які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно положень ст.34 Закону України «Про нотаріат» видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусами.
Відповідно до п.11 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08 зазначено, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно необхідно врахувати, що за наявності правовстановлюючих документів на нього, документального підтвердження місця, часу відкриття спадщини, підстав закликання до спадкування та за відсутності спору між спадкоємцями свідоцтво про право на спадщину на підстав статей 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» видається нотаріусами.
У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Разом з тим, одним із обов'язків нотаріуса є сприяння суб'єктам цивільних правовідносин у здійсненні їх прав та захисті їх законних інтересів. Законодавством України поряд з вчиненням нотаріальних дій нотаріусам надано повноваження з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону № 834-VIII від 26 листопада 2015 року (далі - Закон №1952-IV).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентується Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок № 296/5), зокрема главою 10 розділу ІІ. Так, підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно, крім випадків державної реєстрації права власності на нерухоме майно без видачі документа, що посвідчує таке право. За таких умов нотаріальна дія щодо нерухомого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника свідоцтва, яке залишається у справах нотаріуса.
Згідно із вимогами статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-XII) нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину серед іншого перевіряє склад спадкового майна.
В частині 1 статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно із статтею 3 Закону № 1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, коли для видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріусу подається документ, що підтверджує факт набуття (виникнення) права власності у спадкодавця на таке майно, з відповідними відомостями про державну реєстрацію прав на таке майно відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент їх набуття (виникнення), то нотаріусом приймаються ці документи для вчинення відповідної нотаріальної дії.
У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно із пунктом 66 Порядку № 1127 звернутись до суб'єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV, заявником в процедурі державної реєстрації прав серед інших є спадкоємець у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом.
В пункті 66 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються:
- документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1127, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Чинними нормативно-правовими актами не встановлено вимог до форми і змісту документа, що містить відомості про склад спадкоємців. Такий документ може бути виданий у довільній формі (лист, довідка) на підставі матеріалів спадкової справи. Враховуючи вимоги пункту 66 Порядку № 1127, достатньо, щоб цей документ містив відомості про кількісний склад спадкоємців, а також про особу спадкоємця-заявника.
Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
Враховуючи вимоги пункту 43 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:
1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;
2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке спадкодавцем набуто за життя, але не було зареєстроване належним чином, нотаріус перед видачею свідоцтва про право на спадщину вносить відомості про право власності спадкодавця на таке майно у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) шляхом проведення відповідної державної реєстрації права власності за заявою спадкоємця.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1217, 1220, 1221, 1258-1265, 1268 ЦК України , керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 263-265, 280-281, 293-294,354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 року в с.Богданове ІІ Фрунзівського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з троюрідним братом ОСОБА_10, померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 року в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області. В іншій частині позову відмовити.
Повний текст рішення складено 02 січня 2019 року. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.