Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи , буд.6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
02 січня 2019 р. справа №820/3870/18
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії (в частині припинення виплати пенсії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та визнати протиправною його ж бездіяльність в частині невиплати ОСОБА_1 пенсії з травня 2015 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (довічно) та сплатити заборгованість за період, починаючи з травня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 2 групи, пенсіонером за вислугою років, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. До квітня 2015 включно позивач отримував шляхом зарахування коштів на рахунок, відкритий в уповноваженому банку. Також позивач зазначив, що в травні 2015 року позивачу припинили виплату пенсії без пояснення причин. Водночас, позивач зазначив, що він від інших пенсіонерів дізнався про необхідність підтвердити своє місце проживання і у черговий раз з'явиться до відповідного підрозділу Пенсійного фонду. Також позивач зазначив, що письмовим чи будь - яким іншим способом його не повідомляли про прийняття будь - якого рішення з цього приводу.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - в.о. начальника ГУПФ України в Харківській області - Зятєвої Т.В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не перебував та не перебуває на обліку в Управлінні, у зв'язку з чим у відповідача відсутні будь - які документи стосовно виплати позивачу пенсії. Також представник відповідача зазначила, що згідно інформації, що міститься в електронній базі даних підсистеми ПВПДКГ ПФ України, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Луганській області, пенсійна справа №ФЕ45516.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше
Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - є особою, якій встановлено ІІ групу інвалідності та пенсіонером за віком.
Позивачем до матеріалів справи надано довідку від 22.10.2016 №6330019260 на підтвердження взяття його на облік, як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення АТО та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення (а.с.10).
Згідно довідки ГУ ПФ України в Харківській області від 28.11.2018 №7281, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області не перебуває, пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не призначалось (а.с.35).
Ухвалою суду від 29.11.2018 було витребувано у позивача докази на підтвердження знаходження позивача на обліку ГУ ПФ України в Харківській області як внутрішньо переміщеної особи (заяви щодо взяття на пенсійний облік з відміткою про її реєстрацію у відповідному управлінні ПФ, звернення до відповідача та відповідь на нього щодо припинення виплати пенсії позивачу з травня 2015 року, чи копії рішення або розпорядження про припинення виплати позивачу пенсії).
Проте, ані до позовної заяви, ані на виконання ухвали суду від 29.11.2018 позивачем не надано доказів того, що він перебував/перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області та, відповідно, отримував до травня 2015 року пенсію у вказаному управлінні ПФ.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 1 та п. 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 пенсії внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання, незалежно від факту реєстрації місця проживання /перебування.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", визначені підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абзац сьомий частини першої статті 12 цього Закону).
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (абзац частини першої статті 12 цього Закону).
Згідно ч. 1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії врегульовані у статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, положеннями ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Суд зауважує, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження перебування на пенсійному обліку в ГУ ПФ України в Харківській області (заяви щодо взяття на пенсійний облік з відміткою про її реєстрацію у відповідному управлінні ПФ, звернення до відповідача та відповідь на нього щодо припинення виплати пенсії позивачу з травня 2015 року, чи копії рішення або розпорядження про припинення виплати позивачу пенсії).
Водночас, відповідачем підтверджено відповідною довідкою те, що позивач не перебував та не перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФ України в Харківській області та не отримував пенсії.
Відтак, суд зазначає, що між сторонами фактично відсутні спірні правовідносини щодо невиплати позивачу пенсії, оскільки позивач не перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області.
При цьому, суд зазначає, що підстави для заміни відповідача відсутні, з огляду на положення ч. 5 ст. 48 КАС України, оскільки позивач як отримувач пенсії силових міністерств та відомств не міг не бути обізнаним до подання вказаного позову, у якому саме територіальному управління ПФ України перебував та отримував пенсію.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту наданих позивачем доказів, а також наданої відповідачем довідки про відсутність позивача на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області та отримання пенсії, відсутні підстави вважати, що відповідач як суб'єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність в частині не виплати пенсії позивачу, починаючи з травня 2015 року.
Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , належить відмовити.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297, 371 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 січня 2019 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.