Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 січня 2019 р. Справа № 520/10595/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області до складу якого входить відділ примусового виконання рішень (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26) про скасування постанови,-
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП № 56541908 від 24.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 року подав звіт від 23.03.2018 року № 7924-14/20 та від 24.09.2018 року № 24926-14/20 в якому зазначив, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року. Доплату за рішенням суду з урахуванням виплачених сум за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, в сумі 44595,12 грн. буде виплачено в порядку згідно постанови КМУ від 21.03.2018 року № 103. Таким чином позивач вважає постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП № 56541908 від 24.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду незаконною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 зобов'язано ГУ ПФУ у Харківській області подати протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.
На виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було подано звіт від 23.03.2018 року № 7924-14/20 та від 24.09.2018 року № 24926-14/20 в якому зазначено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та зазначено, що доплату за рішенням суду з урахуванням виплачених сум за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, в сумі 44595,12 грн. буде виплачено в порядку згідно постанови КМУ від 21.03.2018 року № 103.
Державним виконавцем 11.06.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56541908.
24.10.2018 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову ВП № 56541908 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., за невиконання рішення суду по справі № 643/13571/17, виданого Московським районним судом м. Харкова.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян" (далі по тексту Постанова № 103), яка була прийнята на виконання вищезазначеної норми, встановила умови та порядок проведення перерахунку пенсій, що здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 у справі № 818/1076/18 (провадження Пз/9901/32/18, № 73763736) висловив позицію, що Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Таким чином, компетенція Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри пенсії, яка підлягає перерахунку, передбачена ч, 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення від 26.12.2011 № 20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
У рішенні від 02.03.1999 № 2-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення відповідно до п. З ст. 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 10 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює повноваження, визначені Конституцією України.
Рішення Кабінету Міністрів України відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст. 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
П. 3 Постанови № 103 передбачено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачуються після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.
Пенсійний фонд України сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та направив її до Міністерства соціальної політики України, як головного розпорядника бюджетних коштів.
Також суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат та, відповідно, накладення штрафів державними виконавцями. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП № 56541908 від 24.10.2019 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., 00 коп., за невиконання рішення суду підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм чинного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Окремо суд звертає увагу на ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України зазначено, що основними засадами судочинства є: обов'язковість судового рішення.
Згідно з ст. 129.1 Конституції України зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області до складу якого входить відділ примусового виконання рішень (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26) про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП № 56541908 від 24.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.