Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 січня 2019 р. справа № 520/10062/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61162, код НОМЕР_1) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 41247824) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо відмови в здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001);
- скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №22663-111 від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 05.03.2018 на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018;
- зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001), на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 05 березня 2018 року звернулась до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру. Рішенням Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку призначеної пенсії. Такі дії позивач вважає протиправними та такими, що порушують її конституційні права.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов у строк, встановлений судом, в якому вказано, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури прийнято не було.
Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2016 по справі № №641/8653/16-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1, за вислугою років згідно ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 року), скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 03.10.2016 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1, за вислугою років згідно ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 року), зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи, відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 року), з 28.09.2016 року, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.
Додатковою постановою від 09.02.2017 доповнено постанову Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 року), з 28.09.2016 року, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, та здійснити відповідні нарахування і виплати пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2016 по справі № №641/8653/16-а закріплено право позивача на отримання пенсії в розмірі 90 % місячної (чинної) заробітної плати за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з 28.09.2016.
У зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників 05.03.2018, позивач звернувся до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру.
Рішенням Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 по пенсійній справі №853253/162 відповідачем відмовлено позивачу в перерахунку призначеної пенсії у зв'язку з відсутністю на час звернення із заявою про перерахунок пенсії затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі за текстом - Закон №1697-VII).
Відповідно до ч. 13 ст. 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку проведення перерахунків призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантоване Законом.
Аналогічна правова позиція сформульована і Верховним Судом України, зокрема постановами в адміністративних справах від 10.12.2013 року (справа № 21-420-а-13), від 10.12.2013 року (справа № 21-348-а-13), від 17.12.2013 року (справа № 21-445-а-13), від 06.10.2015 року (справа № 21-2432/15). Верховний Суд України вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії. Також зазначає, що процедури призначення пенсії та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 в справі "Суханов та Ільченко проти України", суд наголосив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином установленої соціальної допомоги може становити втручання в право власності (пункт 52).
Суд не приймає до уваги посилання пенсійного органу на відсутність підстав для перерахунку пенсії з застосуванням 90% від суми місячного заробітку згідно ст. ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", з огляду на наступне.
Пунктом 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний Закон набув чинності з 01.04.2015 року. Враховуючи, що спеціальний закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, з вказаної дати втратили чинність норми України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, зокрема, щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
Однак, 15 липня 2015 року набрав законної сили Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до частини 1 статті 86 якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.
Оскільки стаття 86 Закону № 1697 набрала законної сили після 1 червня 2015 року, отже станом на зазначену дату (01 червня 2015 року) не діяла, положення Закону № 213 на неї не розповсюджуються. Вказана норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем було відновлено і з вказаної дати прокурори мають таке право.
Крім того, суд зауважує, що на момент призначення позивача на роботу в органи прокуратури України умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначались статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (далі по тексту - Закон №1789-ХІІ).
Редакція Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХП змінювалася, міняючи при цьому умови виникнення права на пенсію за вислугу років, зокрема наявності необхідного спеціального стажу та розміру пенсії.
Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справах щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Така правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 10 лютого 2015 року по справі №21-630а14.
Суд зазначає, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі чинного на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
У межах спірних правовідносин право позивача на отримання пенсії в розмірі 90 відсотків від суми щомісячної заробітної плати, обчисленої за 24 календарні місяці роботи встановлено судовим рішенням, а отже й законодавчо передбачений її перерахунок має бути здійснений в розмірі не меншому, ніж встановлений судовим рішенням.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №22663-111 від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 05.03.2018 на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018 не відповідає вимогам закону, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача, зокрема, скасування.
При цьому вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.
У той же час дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови в здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії вчинені на виконання акту індивідуальної дії, який став підставою для виникнення спірних правовідносин, а саме рішення щодо відмови у перерахунку пенсії, а тому суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001), на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження граничного розміру, суд зазначає, що фактично позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо можливого в майбутньому обмеження пенсії максимальним розміром у випадку, якщо на виконання судового рішення після проведеного перерахунку пенсії розмір пенсії перевищить вказану межу.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру пенсії є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 243-246, 263, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61162, код НОМЕР_1) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 41247824) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо відмови в здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001).
Скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №22663-111 від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 05.03.2018 на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018.
Зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001), на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61162, код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 41247824).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 08 січня 2019 року.
Суддя О.Г. Котеньов