вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
08 січня 2019 р. Справа №480/4061/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області, викладена у листі від 11.10.2018р. № КО--11515-4688/21-18;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11.10.2018р. № КО--11515-4688/21-18 позивачу було відмовлено в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області пославшись при цьому на підстави, котрі не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Таким чином, позивач вважає, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у задоволенні її заяви є безпідставною, необгрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання зазначеної ухвали відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській листом від 11.10.2018р. № КО--11515-4688/21-18 повідомило позивача про неможливість задоволення її заяви, оскільки відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській від 21.09.2018 № 1120/4130-18 землі, за рахунок яких планується надання земельної ділянки відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення шифр рядка 21 (особисті підсобні господарства). Водночас було повідомлено, що на запит Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Станівська сільська рада Сумського району листом від 13.09.2018 № 4-СР висловила свою позицію щодо непогодження відведення даної земельної ділянки позивачу (а.с. 21-22).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням від 10.09.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с. 16).
Листом від 11.10.2018 року № КО--11515-4688/21-18 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про неможливість задоволення її заяви, оскільки відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом у Тростянецькому районі Головного управління від 21.09.2018 № 1120/413-18, землі за рахунок яких планується надання земельної ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення шифр рядка 21 (особисті підсобні господарства). Земельна ділянка були раніше виділена дня ведення особистого підсобного господарства іншим громадянам. Також Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зазначило, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п'ята статті 116 Земельного кодексу України). Крім того в даному листі додатково повідомило, що рішенням 42 сесії сьомого скликання Станівська сільська рада Тростянецького району Сумської області від 13.09.2018 висловила свою позицію щодо непогодження відведення Вам земельної ділянки (а.с. 14).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11.10.2018р. № КО--11515-4688/21-18, суд вбачає, що відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність мотивована тим, що на запит Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Станівська сільська рада Тростянецького району Сумської області висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки (а.с. 14).
Проте вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України.
Крім того Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовляючи в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначило, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом у Тростянецькому районі Головного управління від 21.09.2018 № 1120/413-18, землі за рахунок яких планується надання земельної ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення шифр рядка 21 (особисті підсобні господарства). Земельна ділянка була раніше виділена дня ведення особистого підсобного господарства іншим громадянам.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Проте суд зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів, що бажана земельна ділянка перебуває у приватній власності іншої особи.
Крім того відповідно до інформаційної довідки від 21.09.2018 № 1120/413-18 земельна ділянка, яка планується для надання у власність відповідно до проекту земель для розширення особистих підсобних господарств Станівської сільської ради із земель запасу колгоспу ім. Карла Маркса може перебувати у постійному користуванні громадян (а.с. 27). Тобто зазначена довідка передбачає лише вирогідність того, що бажана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні інших громадян. Будь-яких доказів вказаного відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області, викладена у листі від 11.10.2018р. № КО--11515-4688/21-18, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумський області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з призначення пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вище викладене, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумський області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.09.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
Крім того, враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 704,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 01.11.2018 № 0.0.1174332342.1 (а.с. 4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) у наданні дозволу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області, викладена у листі від 11.10.2018р. № КО--11515-4688/21-18.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) від 10.09.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек