04 січня 2019 р. № 814/1003/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська Ера", вул. І. Франка, 14, м. Миколаїв, 54037
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2018 № 00016871402 і № 00016861402,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська Ера» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати прийняте 07.03.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00016871402;
визнати протиправним та скасувати прийняте 07.03.2018 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 00016861402.
В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на недоведеність відповідачем фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства та, відповідно, на безпідставність коригування Управлінням податкових зобов'язань Товариства.
У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 216-220) Управління вказало, що за результатами проведеної перевірки не була підтверджена реальність господарських операцій та правомірність включення Товариством до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку.
Правом подання відповіді на відзив Товариство не скористалося.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд
З 29.06.2017 по 18.01.2018 посадові особи Управління провели документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.09.2014 по 31.03.2017, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 18.09.2014 по 31.03.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 18.09.2014 по 31.03.2017, результати якої оформили актом від 25.01.2018 № 165/14-29-14-02/39397396 (надалі - Акт, арк. спр. 15-61).
Згідно з висновками (стор. 60) Акта, Товариство порушило:
пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 780 083 грн., в тому числі за грудень 2015 року - на 136 168 грн., за лютий 2016 року - на 108 378 грн., за травень 2016 року - на 125 832 грн., за червень 2016 року - на 83 947 грн., за серпень 2016 року - на 164 707 грн., за грудень 2016 року - на 19 365 грн., за січень 2017 року - на 141 686 грн.;
пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 69 450 грн. за березень 2017 року.
Загальна сума ПДВ, яку, за висновками Акта, Товариство не мало права відобразити у відповідних податкових деклараціях, - 849 533 грн. (780 083+69 450).
В той же час, на стор. 22-23 Акта Управління вказало таке:
«… проведеною перевіркою відображеного показника за березень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року у загальній сумі 7450943 грн. … встановлено завищення задекларованих ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКА ЕРА» показників у рядку 10.1.1 Декларацій … всього в сумі 849533 грн., в тому числі по періодах:
- грудень 2015 року у сумі 136138 грн.,
- січень 2016 року у сумі 108378 грн.,
- квітень 2016 року у сумі 135307 грн.,
- червень 2016 року у сумі 294969 грн.,
- серпень 2016 року у сумі 164984 грн.,
- січень 2017 року у сумі 9727 грн., за рахунок наступного:
ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКА ЕРА» на порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України … завищено податковий кредит у загальній сумі 839806 грн., в тому числі по періодах:
- грудень 2015 року у сумі 136138 грн.,
- січень 2016 року у сумі 108378 грн.,
- квітень 2016 року у сумі 135 307 грн.,
- червень 2016 року у сумі 294969 грн.,
- серпень 2016 року у сумі 164984 грн.,
внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості товарно-матеріальних цінностей, реальність придбання та використання яких підприємством не доведено та господарські операції перевіркою не підтверджено.
Перевіркою встановлено, що взаємовідносини ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКА ЕРА» по господарських операціях з отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів - постачальників: ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ» … на загальну суму ПДВ 281183 грн., в тому числі: за грудень 2015 року на суму ПДВ 37497 грн., за січень 2016 року на суму ПДВ 108378 грн., за квітень 2016 року на суму ПДВ 135307 грн., ТОВ «РЕНТ ЄВРОДИЗАЙН» … на загальну суму ПДВ 459953 грн., в тому числі: за червень 2016 року на суму ПДВ 294969 грн., за серпень 2016 року на суму ПДВ 164984 грн., ТДВ «МП «ЕРА» … на загальну суму ПДВ 98671 грн., в тому числі за грудень 2015 року на суму 98671 грн., факт придбання по яких перевіркою не встановлено та реальність здійснення господарських операцій не підтверджена …».
Виходячи з Акта, загальна сума не визнаного відповідачем податкового кредиту - 849 533 грн., з яких: 839 806 грн. - ПДВ, сплачений на користь ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ», ТОВ «РЕНТ ЄВРОДИЗАЙН», ТДВ «МП «ЕРА»; 9 727 грн. - результат невірного, на думку відповідача, відображення позивачем у податковій декларації за січень 2017 року показника з попередньої (грудень 2016 року) податкової декларації (стор. 36-37 Акта).
При цьому, будь-яких пояснень з приводу того, яким чином посадові особи Управління дійшли висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за січень 2017 року на суму 141 686 грн., Акт не містить.
З урахуванням цього, а також суперечливої інформації щодо податкових періодів, в яких Товариство, за твердженнями Управління, допустило порушення, суд встановив, що Акт не є достовірним доказом у розумінні статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України.
Податковим повідомленням-рішенням від 07.03.2018 № 00016871402 (надалі - Рішення 1, арк. спр. 62-63) Управління збільшило суму грошового зобов'язання Товариства з ПДВ на 780 083 грн. та застосувало штраф в сумі 195 020,75 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 07.03.2018 № 00016861402 (надалі - Рішення 2, арк. спр. 64-65) Управління зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2017 року на 69 450 грн.
Відносно згаданих вище контрагентів позивача Управління в Акті вказало таке.
1. ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ»: відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні; відсутність основних фондів; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей; маніпулювання податковою звітністю шляхом підміни товару. Відповідно до Акта (стор. 23-31) «… ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам … неможливо визначити … походження товару … неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій … виходячи із наступних обставин: 1. Відсутність первинних документів (товарно-транспортних накладних довіреності , оригінал або завірена копію сертифікату якості, рахунок-фактуру), що в свою чергу не підтверджує факт перевезення та отримання товару … 2. Не можливо підтвердити факт руху ТМЦ (активів) від продавця до покупця та місця зберігання ТМЦ (активів). 3. Не встановлено походження нібито придбаних у ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ» товарів. Відповідно до ЄРПН спостерігається підміна товарів, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій при відсутності власних основних фондів для зберігання товарів та відсутності взаємовідносин з контрагентами щодо оренди основних фондів. 4. Крім цього, Світловодською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області складено податкову інформацію по ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ» … згідно якої не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 року. Вищезазначене свідчить, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ» … здійснюється поза правовим полем та спрямована на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди і ухилення від оподаткування іншим суб'єктам господарської діяльності … операції з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ» … є безтоварними та відображені ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКА ЕРА» виключно з метою штучного завищення податкового кредиту …».
При цьому, Управління зафіксувало в Акті надання позивачем під час перевірки податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень на підтвердження факту придбання товарів у ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ», але вказало на відсутність договору.
2. ТОВ «РЕНТ ЄВРОДИЗАЙН»: аналогічні висновки. Посадові особи Управління також використали складену ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області «… податкову інформацію по ТОВ «РЕНТ ЄВРОДИЗАЙН» … за період червень 2016 року, згідно якої не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2016 року …» (стор. 31-35).
Наявність у Товариства податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень Актом підтверджена, проте зазначено про відсутність договору.
3. ТДВ «МП «ЕРА»: аналогічні висновки. Крім того, в Акті міститься посилання на складений ГУ ДФС у Миколаївській області акт від 16.05.2017 № 401/14-29-14-08/14307475, проте зміст цього документа в Акті не наведений.
Текст договору, реквізити та зміст податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень в Акті відображені.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Доводи Управління про завищення Товариством суми податкового кредиту (порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України) ґрунтуються на відсутності одних документів та дефектності, на думку відповідача, інших, наданих позивачем документів на підтвердження фактів здійснення операцій з придбання товарів.
Суд з доводами відповідача не погодився.
Договір та сертифікат якості не є первинними документами, тому їх наявність або відсутність, в даному випадку, жодним чином не впливають на ведення бухгалтерського обліку та, відповідно, на формування показників податкової звітності.
Відсутність довіреностей та рахунків-фактур не є беззаперечною підставою для висновку про відсутність господарських операцій, оскільки іншими документами підтверджені зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Товариства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.
Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі № 804/4940/14, від 30.01.2018 у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської діяльності та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливими за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
У численних постановах (зокрема, від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17) Верховний Суд дійшов висновку, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товарів (робіт, послуг), вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, допустимими доказами, що підтверджують або спростовують господарські відносини між платником податків та іншими суб'єктами господарювання, є довідки за результатами зустрічної звірки. В Акті відсутні посилання на такі докази, тому висновки про відсутність господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «КАРГО-ІНВЕСТ» та у «ТОВ «РЕНТ ЄВРОДИЗАЙН» суд визнав недоведеними.
Щодо посилань в Акті (стор. 37-38) на «… акт від 16.05.2017 № 401/14-29-14-08/14307475 …», який, виходячи з номера, має відношення до ТДВ «МП «ЕРА», то, як вказано вище, відповідач обмежився лише назвою цього акта та доводом про непідтвердження реальності здійснення господарської діяльності, при цьому зв'язок між вказаними у назві цього акта суб'єктами господарювання, податковими періодами та господарськими операціями Товариства і ТДВ «МП «ЕРА» в Акті відсутній. Крім того, відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено_ платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу. Доказів прийняття за результатами складення акта від 16.05.2017 № 401/14-29-14-08/14307475 податкових повідомлень-рішень відповідач не надав, отже, право використання зазначеного акта в якості джерела податкової інформації не підтвердив.
Податковий кодекс України не містить визначень «реальна господарська операція», «нереальна господарська операція». Якщо, на переконання посадових осіб Управління, результати перевірки Товариства свідчать про незаконність правочинів, відповідач міг реалізувати надане йому підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України право на звернення до суду з позовом щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в доход держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятих Управлінням Рішень.
Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 139, 194, 241-246, 250, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська Ера" (вул. І. Франка, 14, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 39397396) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 07.03.2018 Головним Управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00016871402
3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 07.03.2018 Головним Управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00016861402.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська Ера" (вул. І. Франка, 14, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 39397396) судовий збір в сумі 16 388,55 грн., що був сплачений платіжними дорученнями від 17.04.2018 № 773 на суму 15 668,31 грн. та від 07.05.2018 № 817 на суму 720,24 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна