08 січня 2019 р. № 489/6225/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, пров. АДРЕСА_1
до відповідача:Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
про:визнання протиправними та скасування постанов від 11.09.2018 № 57183025, № 57183089,
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом до Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57183025 від 11.09.2018 року, яка була прийнята державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Долиною Д.В., з примусового виконання постанови державного виконавця № 56539635 від 07.09.2018 року про стягнення витрат на проведення виконавчий дій у сумі 151, 00 грн.;
- визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57183025 від 11.09.2018 року, яка була прийнята державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Долиною Д.В., про стягнення виконавчого збору в сумі 7446,00 грн. на підставі постанови державного виконавця № 56539635 від 07.09.2018 року.
Ухвалою суду від 10.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП № 57183025 від 11.09.2018 року, яка була прийнята державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Долиною Д.В., з примусового виконання постанови державного виконавця № 56539635 від 07.09.2018 року про стягнення витрат на проведення виконавчий дій у сумі 151,00 грн. та про стягнення виконавчого збору в сумі 7446,00 грн. Вказані постанови винесені без дотримання вимог ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» та Наказу міністерства юстиції України №2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого проваджений». Не було надано доказів на підтвердження фактичних затрат виконавчого провадження понесеного Інгульським відділом ДВС міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Тому, постанови про стягнення витрат виконавчого провадженнята стягнення виконавчого збору винесені необґрунтовано, без дотримання засад виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства-підлягають скасуванню. Враховуючи наведене просив позов задовольнити повністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що ним правомірно винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчий дій у сумі 151,00 грн. , відплвідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадженя" та розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень. Просив у задоволенні позову відмовити. Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57183025 від 11.09.2018 року, яка була прийнята державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Долиною Д.В., про стягнення виконавчого збору в сумі 7446,00 грн. на підставі постанови державного виконавця № 56539635 від 07.09.2018 року, просив закрити провадження, оскільки 23.11.2018 постановою про перевірку законності виконавчого провадження № 56539635 скасовано постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 07.09.2018 3 56539635, як таку, що суперечить вимогам п. 1 ч.5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою від 08.01.2019 закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57183025 від 11.09.2018 року, яка була прийнята державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Долина Д.В., про стягнення виконавчого збору в сумі 7446,00 грн. на підставі постанови державного виконавця № 56539635 від 07.09.2018 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження № 56539635 з примусового виконання постанови виданої 07.09.2018 року Інгульським відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору на користь держави в розмірі 7446,00 грн. та постанови про стягнення витрат з боржника виконавчого провадження в сумі 151,00 грн.
23.11.2018 року начальником відділу винесено постанову про перевірку законності виконавчого провадження № 56539635 від 23.11.2018 року з примусового виконання Ухвали № 2/487/1136/18 виданої 19.02.2018 року Заводським районним судом м. Миколаєва, про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 937 кв. м., з кадастровим номером НОМЕР_2, розташовану по АДРЕСА_2 дії спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, присвоєння нової адреси, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь яких будівельних робіт. Постановою про перевірку законності виконавчого провадження № 56539635 від 23.11.2018 року було скасовано постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору № 56539635 від 07.09.2018 року, як таку що суперечить вимогам п.1 ч.5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
23.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №57183089 згідно п.5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Згідно ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Натомість обґрунтованого розрахунку стягнутих оскаржуваною постановою з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 151,00 грн. у ході розгляду справи владним суб'єктом до матеріалів справи не подано. Обставини понесення цих витрат не підтверджені жодними письмовими доказами.
В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови, що є підставою для скасування такої постанови державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області Долиною Д.В. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій в сумі 151,00 грн. у виконавчому провадженні № 57183025.
Відтак, за правилами ч.2 ст.77 КАС України оскаржене рішення владного субєкта з даного питання підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 2 статті 76 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Згідно зі статтею 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72 - 77, 139, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов ОСОБА_1 (пров. АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний номер 34993225) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57183025 від 11.09.2018 року, яка була прийнята державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Долиною Д.В., з примусового виконання постанови державного виконавця № 56539635 від 07.09.2018 року про стягнення витрат на проведення виконавчий дій у сумі 151, 00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 34993225) на користь ОСОБА_1 (пров. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст.287, 296-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.М. Мельник