08 січня 2019 року справа № П/811/1083/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в загальному позовному провадженні адміністративний позов ТОВ «Компанія Оптіма Плюс» (далі - Товариство) до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Інспекція), Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Управління), Державної фіскальної служби України (далі - Служба), Олександрійського управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області (далі - Управління 2), Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області (далі - Управління 3) про зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство звернулось до суду з заявою до Інспекції, Управління 2 та Управління 3 про зобов'язання внести відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі - Реєстр) щодо відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 302201 грн. (а.с.50-52).
Ухвалами суду від 03 травня та 11 червня 2018 року до участі у справі, як співвідповідачів, залучено Управління та Службу (а.с.133-134, 162-163).
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимогу заяви.
Зазначив, що відповідачі відмовляються вносити відомості до Реєстру щодо права на повернення суми бюджетного відшкодування.
Представник Інспекції та Управління заперечив щодо задоволення позову.
Пояснив, що ведення Реєстру відноситься до виключної компетенції Служби.
Представник Управління 3, структурний підрозділ якого Управління 2, пояснив, що внесення відомостей до Реєстру не відноситься до компетенції Казначейської служби України.
Служба заперечила щодо задоволення позову.
Пояснила, що на дату формування та публікування на офіційному сайті Служби Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - Реєстр 2) тривали судові провадження Товариства з Інспекцією.
На її думку, така обставина є перешкодою включення суми бюджетного відшкодування до Реєстру 2.
Ухвалою суду від 21 грудня 2018 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.216-217).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 12 квітня 2011 року ПП «Компанія Оптіма», правонаступником якої є Товариство, подало до Інспекції заяву про повернення бюджетного відшкодування податку на доданку вартість за березень 2011 року у сумі 302201 грн. (а.с.6-8).
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо подання до Управління 2 висновку про відшкодування Товариству з Державного бюджету України податку на додану вартість за березень 2011 року (а.с.6-8).
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08 червня 2016 року апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції повернуто (а.с.218-219).
Суд визнав за Товариством право на повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 302201 грн.
За повідомленням Служби станом на 01 вересня 2018 року в інтегрованій картці платника податків обліковується залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість, який сформований на підставі декларації за березень 2011 року (а.с.189-190).
Служба зазначає, що з сум податку на додану вартість, заявленим до бюджетного відшкодування до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 ПК України, формується Реєстр 2.
Водночас, Служба пояснила, що на дату формування та публікування на офіційному сайті Служби Реєстру 2 тривали судові провадження Товариства з Інспекцією (а.с.200).
На думку Служби, така обставина є перешкодою включення суми бюджетного відшкодування до Реєстру 2.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач подав заяву про повернення бюджетного відшкодування до 01 лютого 2016 року, за якою станом на 01 січня 2017 року сума податку на додану вартість не відшкодована з бюджету.
Приписами пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України встановлено, що до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Спір між Товариством і Інспекцією вирішено 08 червня 2016 року.
Цього дня набрала чинності постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року, якою визнано бездіяльність Інспекції щодо подання до Управління 2 висновку про відшкодування податку на додану вартість.
Отже, станом на 01 лютого 2017 року у Служби, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, виник обов'язок включити заяву позивача про повернення бюджетного відшкодування до Реєстру 2.
Товариство звернулось до суду після 01 лютого 2017 року, а тому безпідставно зазначило відповідачами Інспекцію, Управління, Управління 2 та Управління 3.
Водночас, Товариство допустило помилку, вказавши про обов'язок включення її заяви до Реєстру.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Суд визнає протиправну бездіяльність Служби і зобов'язує її включити заяву платника податків про повернення бюджетного відшкодування до Реєстру 2.
У даному випадку суд, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог, визнавши бездіяльність Служби, оскільки цього потребує ефективний захист прав і свобод позивача.
Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 1600 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України стосовно включення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування заяви ПП «Компанія Оптіма», правонаступником якого є ТОВ «Компанія Оптіма Плюс», від 12 квітня 2011 року про повернення бюджетного відшкодування за березень 2011 року в сумі 302201 грн.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування заяву ПП «Компанія Оптіма», правонаступником якого є ТОВ «Компанія Оптіма Плюс», від 12 квітня 2011 року про повернення бюджетного відшкодування за березень 2011 року в сумі 302201 грн.
В іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ТОВ «Компанія Оптіма Плюс» судові витрати в сумі 1600 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей