08 січня 2019 року справа № 1140/3508/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання (далі - утримання) судді у відставці з 01 січня по 31 липня 2018 року.
Водночас, просив суд зобов'язати Управління провести перерахунок утримання та виплатити кошти з урахуванням раніше отриманих за цей же період.
У заяві зазначає, що суддівська винагорода за посадою у суді, з якої звільнявся у відставку, зросла з 01 січня 2018 року, що зобов'язує перерахувати утримання відповідно до вимог діючого законодавства.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.16-17).
Стверджує, що здійснило перерахунок утримання з 01 серпня 2018 року, так як підстава збільшення розміру винагороди судді з 01 січня того ж року виникла лише 22 липня поточного року.
Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.2-3).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 22 липня 2018 року набрав чинності Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (далі - Закон).
Приписами підпункту 6 пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень цього нормативного акту внесли такі зміни до такого закону України: «в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 2, ст. 25) слово та цифри « 1600 гривень» замінити словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року»».
З 22 липня 2018 року норма права, в яку внесли зміни, виглядає так: «До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року».
Такі зміни призвели до збільшення суддівської винагороди.
30 липня 2018 року Апеляційний суд Кіровоградської області (далі - Суд) видав позивачу довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №01-62/59/2018 (а.с.10).
Згідно її змісту збільшились усі складові суддівської винагороди за посадою судді суду, з якого позивач звільнявся у відставку.
У довідці зазначено, що видана на підставі штатного розпису та особового рахунку за січень 2018 року.
24 липня 2018 року Державна судова адміністрація України (далі - Адміністрація) надіслала до Суду лист, в якому повідомила про обов'язок здійснити перерахунок винагороди усіх суддів, починаючи з 01 січня 2018 року.
Такі донарахування відбулись і судді отримали додаткові кошти, що є загальновідомим фактом (такі кошти отримав і головуючий суддя).
ОСОБА_1, звернувся до Управління з заявою про перерахунок утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2018 року, надавши довідку Суду.
14 листопада 2018 року відповідач повідомив, що перерахунок проведено з 01 серпня того ж року (а.с.11).
На думку Управління, суддя у відставці має право на перерахунок пенсії з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, Управління не ставить під сумнів право судді у відставці на перерахунок утримання на підставі збільшення суддівської винагороди за посадою, з якої звільнявся у відставку.
Отже, у ОСОБА_1 з набранням чинності Закону виникло право на перерахунок утримання.
Вирішуючи позов, суду треба дати відповідь на такі запитання: з якого часу і за який період треба провести перерахунок?; чи можливо провести перерахунок за минулий час?
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон 2) в редакціях на час звільнення позивача у відставку та звернення до Управління стосовно перерахунку утримання не дає відповіді на такі запитання.
Приписами частини 4 статті 142 Закону 2 (діюча редакція) встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідач, доводячи правомірність власних дій стосовно перерахунку пенсії з наступного місяця, коли виникла згадана підстава, керувався приписами постанови правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, якою затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок).
Приписами пункту 4 розділу ІІ Порядку встановлено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Суд ж зробив висновок, що застосування до спірних правовідносин приписів підзаконного нормативно-правового акту є помилковим з таких підстав.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право на отримання пенсії є конституційним правом людини і громадянина.
Відповідно до приписів пунктів 1 та 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Приписами частин 1 та 5 статті 142 Закону 2 встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно приписів пунктів 8 та 11 частини 5 статті 48 Закону 2 незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням та правом на відставку.
Конституційний Суд України у рішенні від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 зробив висновок, що матеріальне забезпечення суддів після виходу їх у відставку як складова їхнього правового статусу є не особистим привілеєм, а засобом конституційного забезпечення незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду за справедливим, неупередженим та незалежним правосуддям.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що утримання судді у відставці за сутнісним змістом ширше поняття, ніж пенсія, оскільки є гарантією незалежності судді під час здійснення правосуддя.
Такий висновок суду з урахуванням приписів 1 та 6 частини 1 статті 92 Основного Закону породжує наступний висновок: розмір, порядок, строк призначення та перерахунку утримання судді у відставці може бути встановлено тільки законом.
А тому, припис пункту 4 розділу ІІ Порядку суперечить Конституції України.
Відповідно до приписів частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акту Конституції України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким правовим актом є Основний Закон.
Закон 2 не встановлює строку і періоду перерахунку утримання судді у відставці у разі збільшення суддівської винагороди.
Згідно приписів частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, з рахуванням згаданої складової принципу верховенства права, що захищає його носія (людину), суд зробив висновок, що право на перерахунок утримання судді у відставці виникає одночасно з правом судді на збільшення суддівської винагороди.
Суддівська винагорода на підставі приписів Закону збільшилась, починаючи з 01 січня 2018 року.
Відповідно до приписів пункту 3 розділу IV Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.
Отже, Управління приймає рішення і за наслідками розгляду заяви про перерахунок утримання судді у відставці.
Таким чином, предметом судового розгляду є не бездіяльність відповідача, а рішення.
А тому, суд визнає протиправним рішення Управління від 14 листопада 2018 року щодо відмови провести перерахунок утримання позивача, починаючи з 01 січня 2018 року, та зобов'язує здійснити його і виплатити додаткові кошти за період до 31 липня того ж року з урахуванням раніше виплачених коштів.
Приписами частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач дотримався цього строку.
Так, Управління прийняло рішення 14 листопада 2018 року, а позов подано до суду 26 грудня того ж року (а.с.6-8).
За таких обставин позов належить задовільнити.
Задовільняючи його, суд, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав і інтересів людини виходить за межі позовних вимог, визнаючи протиправним рішення Управління.
Такий правовий висновок суду є відхиленням від попереднього правового висновку в аналогічній справі №1140/2794/18 від 20 листопада 2018 року.
У тій справі суд зробив висновок про поширення дії на спірні правовідносини приписів підзаконного нормативно-правового акту (Порядку), не в повній мірі врахувавши сукупність положень Конституції України, котра не дозволяла цього.
Водночас, суд зазначає, що до спірних правовідносин не можна застосувати правовий висновок Верховного Суду у справі №0640/3835/18 від 01 листопада 2018 року, так як суд найвищої інстанції давав оцінку правовідносинам стосовно перерахунку утримання суддів у відставці у зв'язку з проходженням суддями кваліфікаційного оцінювання.
Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 704,80 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
Відповідно приписів пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України таке рішення виконується негайно у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14 листопада 2018 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня по 31 липня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 липня 2018 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30 липня 2018 року №01-62/59/2018, котра видана Апеляційним судом Кіровоградської області, та виплатити кошти з урахуванням раніше отриманих за цей же період.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704,80 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та виплати довічного грошового утримання за січень 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей