10.2.4
Іменем України
03 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3952/18
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Борзаниці С.В.
при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
30 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську), відповідно до якої просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження УПФУ в м. Лисичанську від 05.02.2018 № 177982;
- визнати протиправними дії УПФУ в м. Лисичанську щодо винесення розпорядження від 05.02.2018 № 177982 та припинення виплати пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Лисичанськ Луганської області поновити виплату пенсії на умовах, визначених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 01.02.2018 та здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії з 01.02.2018.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з серпня 1999 року позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримував пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за списком № 1.
З 01.11.2008 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» позивачу була призначена пенсія на умовах статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
05.02.2018 розпорядженням УПФУ в м. Лисичанськ № 177982 припинено виплату пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся із заявою про поновлення виплати пенсії, але йому було відмовлено у відновленні пенсії та повідомлено, що період роботи старшим механіком з 14.08.1980 по 07.06.1984 нібито не відноситься до стажу «шахтарі», а зараховані тільки до списку №1.
Позивач почав отримувати пенсію з 01.11.2007 по 01.03.2018, тобто більше 10 років отримував даний вид пенсії, а підстава, яка була підґрунтям призначення пенсії, не відпала.
На даний час позивачу зараховано до стажу роботи шахтаря 14 років 3 місяця 17 днів.
Не зараховано період з 14.08.1980 по 07.06.1984 «шахтарі» в якості роботи старшого механіка по стаціонарному обладнанню.
Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке.
З 24.08.1999 позивачу була призначена пенсія за віком згідно Закону України « Про пенсійне забезпечення», для обчислення якої була врахована заробітна плата за період з 01.05.1979 по 31.05.1984, яка обчислювалась за кожен рік, що відповідало вимогам раніше діючого законодавства. Заробіток для призначення пенсії множився на коефіцієнти, які були затверджені Постановою КМУ від 13.01.1993 за № 16 "Про порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 листопада 1992 року", та коригувався відповідно до Постанови КМУ від 08.12.1997 за № 1357 " Про коригування заробітку для обчислення розміру пенсій". Середній заробіток для обчислення пенсії при призначенні складав 0,02166 грн.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначались у розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менше як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Розрахунок основного розміру пенсії від середнього заробітку з 24.08.1999 року: 0,02166 х 74% = 0,01603 грн. Після чого основний розмір множився на встановлені на той час діючим законодавством коефіцієнти та з урахуванням цих коефіцієнтів основний розмір пенсії складав 120,55 грн. Але відповідно до вищезазначеної статті 19, максимальний розмір пенсії не міг перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і 14 зазначеного Закону - чотирьох мінімальних пенсій за віком, розмір яких був встановлений на дату призначення пенсії. Розмір призначеної пенсії з обмеженням станом на 24.08.1999 складав 86,48 грн.
Коефіцієнти, які застосовувались для підвищення основного розміру пенсії, затверджувались наступними Постановами КМУ: за № 296 від 01.06.1992, за №16, 17 від 13.01.1993, за № 397 від 02.06.1993, за № 526 від 09.07.1993, за № 854 від 13.10.1993, за № 983 від 06.12.1993, за № 55 від 05.02.1994, за № 721 від 20.10.1994 року, за № 831 від 26.07.1996.
Коефіцієнти, які застосовувались для розрахунку заробітної плати та для підвищення основного розміру пенсії, затверджувались виключно Постановами КМУ, які діяли до 01.01.2004.
З 01.01.2004 вступив в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до норм якого був проведений перерахунок пенсій, призначених відповідно до вимог раніше діючого законодавства.
В пенсійній справі для обчислення пенсії врахована заробітна плата за період з 01.05.1979 по 31.05.1984 та згідно даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2008, при середньому заробітку 6404,56. грн., та індивідуальному коефіцієнту 1,70135. Загальний стаж врахований по 30.06.2012 р. та складає 39 років 5 місяців 22 дні, пільговий стаж за списком №1 - 19р 2м 12дн (з них сп№1 (шахтарі)- 14 р. 3 м. 17дн). Розмір пенсії складає 4220,51грн. Згідно "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України" Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005№22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату(дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При зверненні ОСОБА_1 надав заяву про перерахунок пенсії відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період з 01.05.1979 по 31.05.1984 у кількості 60 місяців на підставі довідок про заробітну плату, які знаходяться у пенсійній справі. Після перерахунку пенсії з 01.08.2018р. середній заробіток склав 6397,79 грн., а в пенсійній справі 6404,56грн. Індивідуальний коефіцієнт середнього заробітку склав 1,69955, а в пенсійній справі 1,70135, що веде к зменшенню розміри пенсії, який склав 4216,56 грн.
Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справа призначена на 03.01.2019 (арк. спр. 1-2).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач є пенсіонером за віком, з серпня 1999 року знаходиться на обліку у відповідача та отримував пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за списком № 1 (арк. спр. 8).
05.02.2018 розпорядженням УПФУ в м. Лисичанськ № 177982 припинено виплату пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (арк. спр. 16).
Листом від 02.03.2018 за № 51/Г-7 відповідач роз'яснив позивачу, що станом на 01.02.2018 підземний пільговий стаж останнього складає 14 років 03 місяця 17 днів, що є меншим, ніж 15 років, тому норми ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не можуть бути застосовані для розрахунку його пенсії.
Період роботи з 14.08.1980 по 07.06.1984 в якості старшого механіка по стаціонарному обладнанню, зв'язаний з підземними роботами, не може бути зарахований в пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за нормами Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», так як дія цього Закону поширюється тільки на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (а.с.14).
Згідно записам трудової книжки позивача він в період з 14.08.1980 по 07.06.1984 працював в якості старшого механіка по стаціонарному обладнанню, зв'язаний з підземними роботами (а.с.20).
Відповідно до Норм мінімального відвідування підземних робочих місць механіками дільниці складає 16 відвідувань на місяць (а.с.13).
Згідно наявної у пенсійній справі позивача довідки останній в період з серпня 1980 року по травень 1984 року протягом 11 місяців має показники не менше 16 на місяць знаходження на підземних роботах (а.с.12).
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей
Згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 1)
Розділом I Списку № 1 визначені «ГІРНИЧІ РОБОТИ», в якому зазначено - «Видобування корисних копалин».
Пунктом 1 Розділу I Списку № 1 визначені дві категорії працівників на підземних роботах в шахтах на видобуванні корисних копалин, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме:
1) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах;
2) працівники, які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Таким чином, самим Списком № 1, на який є пряме посилання у статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при визначенні поняття «шахтарі», наявна категорія працівників, які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Як встановлено матеріалами справи, позивач в період з 14.08.1980 по 07.06.1984 працював в якості старшого механіка по стаціонарному обладнанню, зв'язаний з підземними роботами, тобто відносився до працівників, які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах, що відповідає положенням пункту 1 Розділу I Списку № 1.
Також матеріалами справи встановлено, що відповідач мав у своєму розпорядженні (в пенсійній справі позивача) довідку, згідно якої позивач у період з 14.08.1980 по 07.06.1984 протягом 11 місяців мав показники не менше 16 на місяць знаходження на підземних роботах, що відповідало нормам мінімального відвідування підземних робочих місць механіками.
Таким чином, 11 місяців роботи позивача за період з 14.08.1980 по 07.06.1984 відповідають визначеним Списком №1 критеріям, які повинні враховуватися при визначенні поняття «шахтарі» згідно статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Як наслідок, відповідач мав у своєму розпорядженні необхідні документи, які давали можливість визначити правильно повний стаж роботи позивача, який надавав останньому на отримання пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З урахуванням усіх обставин роботи позивача за період з 14.08.1980 по 07.06.1984, станом на 01.02.2018 підземний пільговий стаж останнього складає 15 років 02 місяця 17 днів (14 років 03 місяця 17 днів + 11 місяців), що є більше як 15 років, тому норми ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» повинні бути застосовані для розрахунку його пенсії.
Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного розгляду документів щодо перерахунку пенсії позивачу.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз'яснень.
Натомість, судом встановлено, що пенсійна справа позивача має необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про наявність пільгового стажу за період з 14.08.1980 по 07.06.1984 у кількості 11 місяців, та наявність загального пільгового стажу, який дає право на отримання пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для отримання позивачем пенсії на умовах, визначених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позовні вимоги про визнання протиправними дій УПФУ в м. Лисичанську щодо винесення розпорядження від 05.02.2018 № 177982 та припинення виплати пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не підлягають задоволенню, оскільки згідно чинного пенсійного законодавства пенсійний орган наділений такими повноваженнями. За даних спірних правовідносин відповідач не перевищував своїх повноважень, а допустив неповноту та однобокість з'ясування обставин стосовно трудового стажу позивача на предмет визначення пільгового періоду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Оскільки у даній справі позов задовольняється, відповідно до приписів частини другої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 704,80 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з УПФУ в м. Лисичанську Луганської області на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 05.02.2018 № 177982.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії на умовах, визначених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 01.02.2018 та здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії з 01.02.2018.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо винесення розпорядження від 05.02.2018 № 177982 та припинення виплати пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця Сосюри, будинок 347) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано у повному обсязі 08 січня 2019 року.
Суддя С.В. Борзаниця