ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" січня 2019 р. справа № 0940/2200/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Тимощука О.Л.,
за участю: секретаря судового засідання Ткачук О.П.,
представника позивача - Довган О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
до ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в розмірі 20683,54 грн, з підстав непогашення заборгованості, -
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач), 19.11.2018, звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі, також - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 53827,86 грн, з підстав непогашення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не сплачено у встановлений Податковим кодексом України строк орендну плату з фізичних осіб, в результаті чого виник борг в розмірі 53827,86 грн, який підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 03.01.2019 о 10 год 00 хв (а.с.1-2).
Позивачем, ухвала про відкриття провадження отримана 13.11.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.37).
Судом, з метою встановлення місця реєстрації відповідача, 19.11.2018, направлено запит органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області (а.с.26).
Проте, 23.11.2018 судом отримано інформацію, що за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації даних про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області даних щодо місця проживання ОСОБА_2 не значиться (а.с.38).
Таким чином, отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до частини 7 статті 171 КАС України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Судом, у відповідності до частини 1 статті 130 КАС України, 26.11.2018, на офіційному сайті судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про виклик відповідача до суду (а.с.40). Також, судом направлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі на адресу проживання відповідача, зазначену позивачем в позовній заяві, проте поштове відправлення повернулося до суду із довідкою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.48).
Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового розгляду даної адміністративної справи.
Пунктом 7 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження зобов'язано позивача з дня вручення цієї ухвали у десятиденний строк усунути недоліки позовної заяви шляхом: - надання письмових пояснень з приводу невідповідності дати податкового повідомлення-рішення №3840105-5002-0905 від 27.04.2018 із датою, що міститься в позовній заяві та її матеріалах, зокрема, в розрахунку податкового боргу від 22.10.2018 та у виписках з облікових карток щодо відповідача, де зазначено дату податкового повідомлення-рішення №3840105-5002-0905 - 27.06.2018; - надання в належній якості та належним чином засвідченої копії податкового повідомлення-рішення №13996-13 від 16.08.2018.
Від позивача, 06.12.2018, надійшла заява з повідомленням про усунення допущених описок, які полягали в тому, що вірними датами податкового повідомлення-рішення №3840105-5002-0905 є - "27.04.2018", а податкового повідомлення-рішення №13996-13 - "30.06.2017". Також, в заяві позивач просить зменшити розмір позовних вимог на 33144,32 грн у зв'язку із частковою сплатою боргу, таким чином сума податкового боргу відповідача, що підлягає стягненню становить 20683,54 грн.
Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає статті 47 КАС України та приймається судом.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги, із урахуванням зменшення розміру суми податкового боргу, підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
У відповідності до частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути дану адміністративну справу за такої явки сторін.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 орендує земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, договір оренди укладено з Болехівською міською радою 16.12.2010 строком на 15 років, розмір орендної плати становить 39543,53 грн на рік. Вказане підтверджується переліком орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності станом на 01.02.2017 (а.с.12-13) та станом на 01.02.2018 (а.с.14-15) по місту Болехову.
У зв'язку із самостійною несплатою грошового зобов'язання з орендної плати за землю в 2017 та в 2018 роках, позивачем направлено відповідачу податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №13996-13 від 30.06.2017 та №3840105-5002-0905 від 27.04.2018 на суму 39543,53 грн, кожне. Вказане підтверджується копіями корінців податкових повідомлень-рішень та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.11,44). Вищезазначені податкові повідомлення-рішення станом на момент розгляду справи не оскаржувалися відповідачем.
Податкова вимога відповідачу не направлялася, оскільки чинною є попередня вимога форми «Ф» №2161-17 від 02.09.2016, яка отримана відповідачем 25.12.2016. Вказане підтверджується копіями корінця податкової вимоги, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із зазначеною вимогою (а.с.10) та випискою з облікової картки платника орендної плати з фізичних осіб щодо відповідача починаючи з 06.09.2013 (а.с.21).
Судом встановлено, що відповідачем не в повному обсязі сплачено грошове зобов'язання з орендної плати у визначений Податковим кодексом України строк, в результаті чого, станом на момент розгляду даної адміністративної справи, не погашеним залишається борг в розмірі 20683,54 грн, з яких 18526,76 грн - податкове зобов'язання, 2156,78 грн - пеня. Зазначене підтверджується довідкою про борг від 05.12.2018 (а.с.45).
З метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із нормами статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до пункту 287.1, 287.2, 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, відповідач не виконала свого обов'язку із сплати орендної плати за землю протягом 60 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень форми «Ф» №13996-13 від 30.06.2017 та №3840105-5002-0905 від 27.04.2018 на суму 39543,53 грн кожне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Пунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Таким чином, станом на момент розгляду справи відповідач повинен сплатити 2156,78 грн пені у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за землю.
Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 20683,54 грн, вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку. З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід бюджету заборгованість із орендної плати з фізичних осіб в розмірі 20683 (Двадцять тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 54 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ - 39394463.
Відповідач: ОСОБА_2, місце реєстрації невідоме, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
Рішення складене в повному обсязі 08 січня 2019 р.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.