08 січня 2009 рокуСправа № 280/15/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову
за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69114, АДРЕСА_1, адреса для листування: 69091, АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1)
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)
про визнання протиправною та скасування постанови,
03 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанови про накладення штрафу за №ЗП2287/315/АВ/П/ТД-1ФС, якою у відповідності до абзацу 2 частини 2 ст.56 Кодексу законів про працю України за порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України застосовано до позивача штраф у розмірі 446760,00 грн. та за №ЗП2287/315/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС, якою у відповідності до абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України застосовано до позивача штраф у розмірі 3723,00 грн.
03.01.2019 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить зупинити виконання постанов Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 18.12.2018 №ЗП2287/315/АВ/П/ТД-1ФС та №ЗП2287/315/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС про стягнення штрафу в сумі 446760,00 грн. та 3723,00 грн. відповідно, до набуття рішенням суду законної сили.
В обґрунтуванні заяви заявник зазначає, що оскаржуваними постановами Головного управління Держпраці у Запорізькій області до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 450483,00 грн.
Водночас, відповідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Просить суд взяти до уваги, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2018р.по справі №3/337/1244/2018, №337/5862/18 з позивача вже стягнуто за ті ж самі правопорушення штраф у розмірі 8 500,00 грн. Тобто, розмір застосованих штрафних санкцій значно перевищує річний дохід та вартість активів позивача. У разі несплати суми штрафу до вказаного терміну, відповідачем буде ініціюватися здійснення цього штрафу у примусовому порядку, шляхом пред'явлення до виконавчої служби, а сам факт подання позову не зупиняє спірну постанову. Враховуючи зазначене просить суд задовольнити заяву та зупинити дію Постанов про накладення штрафів від 18.12.2018 №ЗП2287/315/АВ/П/ТД-1ФС та №ЗП2287/315/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС про стягнення штрафу в сумі 446760,00 грн. та 3723,00 грн. відповідно, до набуття рішенням суду законної сили.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина друга ст. 154 КАС України - суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Тобто, розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні здійснюється виключно у разі якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову перешкоджають можливості об'єктивного розгляду заяви без участі сторін.
Проте, в даному випадку, суд дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зважаючи на те, що позивач не погоджується з Постановами Головного управління Держпраці Запорізькій області про накладення штрафів від 28.12.2018 №ЗП2287/315/АВ/П/ТД-1ФС та №ЗП2287/315/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС про стягнення штрафу в сумі 446760,00 грн. та 3723,00 грн. відповідно, існує реальна можливість початку виконання зазначених документів в примусовому порядку Постанов Відповідача, оскарження яких, згідно з чинним законодавством, не зупиняє їх виконання.
Вищевказані постанови прийняті відповідачем згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок № 509). Приписами п. 11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення"); у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону); органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України). Як слідує з оскаржуваної постанови, вона прийнята на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
В поставах зазначено, що штраф підлягає сплаті на протязі одного місяця з дня прийняття. Постанови прийняті 18.12.2018, тобто строк сплати штрафу спливає 18.01.2019. У разі несплати суми штрафу до вказаного терміну, відповідачем буде ініціюватися здійснення цього штрафу у примусовому порядку, шляхом пред'явлення до виконавчої служби, а сам факт подання позову не зупиняє спірну постанову. Порядком № 509 та ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.
Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Також слід зазначити, що Наказом Мінфіну України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).
Однак, випадки повернення помилково чи передчасно стягнутих штрафів за правопорушення у сфері трудового законодавства вказаний порядок не регулює. Іншого механізму повернення з бюджету коштів платника у вигляді стягнутих штрафів за правопорушення у сфері трудового законодавства за виконавчим провадженням, які не є податками чи іншими обов'язковими платежами, законодавцем не передбачено, що унеможливить їх повернення за заявницьким принципом.
Зокрема, суд вважає за необхідне зазначити, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цих Постанов.
Відтак, у суду є всі підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. За таких обставин, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 241 та 248 КАС України, суддя
1. Забезпечити позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69114, АДРЕСА_1, адреса для листування: 69091, АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1).
2.Зупинити дію постанов Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 18.12.2018 №ЗП2287/315/АВ/П/ТД-1ФС та №ЗП2287/315/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС про стягнення штрафу в сумі 446760,00 грн. та 3723,00 грн. відповідно, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/15/19 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69114, АДРЕСА_1, адреса для листування: 69091, АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.
Ухвалу у повному обсязі складено та підписано суддею 08.01.2019.
Суддя Р.В. Сацький