Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 січня 2019 р. Справа№200/13551/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85345, АДРЕСА_1)
до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 6 червня 2018 року про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання відповідача зарахувати до загального та пільгового трудового стажу періоди його роботи та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 15 березня 2018 року.
Ухвалою суду від 5 грудня 2018 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/13551/18-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Одночасно, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язав відповідача надати витяг з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин, всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
У позовній заяві позивач зазначає, що по досягненню 55-річного віку та за наявності загального трудового стажу 39 років 01 місяців 29 днів та відповідного пільгового стажу, реалізуючи конституційне право на пенсійне забезпечення, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач вважає прийняте пенсійним органом рішення таким, що не відповідає вимогам статті 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та порушує його права, тому звернувся до суду з даним позовом. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що стаж підтверджуються записами в трудовій книжці та тільки при відсутності відомостей в трудовій книжці беруться до уваги інші дані відповідно до п. 20 Порядку від 12 серпня 1993 року № 637. Водночас, як зауважив позивач суду, його трудова книжка містить усі необхідні записи на підтвердження факту його роботи у спірні періоди. Крім того, що не зарахування відповідачем до загального стажу роботи періодів з 24 лютого 1983 року по 31 липня 1987 року позивач відзначив, що записи про його роботу в означений період підписані старшим інспектором відділу кадрів підприємства, скріплені печаткою відділу кадрів цього підприємства та відповідачем не доведено, що ці записи є підробними чи вписані до трудової книжки незаконно. Також, позивач вважає безпідставним не зарахування періодів його роботи з 25 червня 2007 року по 31 січня 2017 року через ненадання довідки про підтвердження пільгового стажу, оскільки саме записами трудової книжки підтвердженого його стаж роботи. Крім того, на думку позивача, відповідачем при прийняття оскаржуваного рішення не було взято до уваги факт сплати підприємством ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» відповідних страхових внесків за період з червня 2004 року по лютий 2017 року згідно відомостей форми ОК-5. Також, позивач мотивуючи вимоги позовної заяви відзначив, що посилання відповідача на неможливість проведення перевірки на підприємстві ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» не є підставою для відмови у зарахуванні до його спеціального та загального стажу спірних періодів роботи на цьому підприємстві, оскільки право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено в залежність від можливості пенсійних органів здійснювати свої повноваження в частині проведення перевірок.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову з підстав, аналогічних у оскаржуваному рішенні.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданого Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області 22 листопада 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 15 грудня 2017 року № НОМЕР_2. Позивач претендує на призначення пенсії за віком за списком № 2 згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахування м до пільгового стажу періоду роботи на Орендному підприємстві Шахта ім. О.Ф. Засядька з 25 червня 2007 року по 28 лютого 2017 року.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Судом встановлено, що записами у трудовій книжці серії НОМЕР_4 на ім'я позивача підтверджується, що 24 лютого 1983 року (запис № 3) позивача було прийнято водієм 3 класу Мехколонни 118 «Югостроцмеханизации» на підставі наказу від 24 лютого 1983 року № 60 та звільнений на підставі наказу № 72 у зв'язку з ліквідацією підприємства. Згідно запису трудової книжки № 13 позивача було прийнято на роботу до Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» та 25 серпня 2007 року його переведено водієм автотранспортних засобів І класу. Згідно запису трудової книжки № 18 позивача 28 лютого 2017 року звільнено за власним бажанням на підставі наказу № 180к від 28 лютого 2017 року.
Наявними у матеріалах справи індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 підтверджується факт сплати страхових внесків за позивача підприємством страхувальником «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (код ЄДРПОУ 00174846) у період з червня 2004 року по грудень 2010 року включно, з лютого 2011 року по жовтень 2015 року включно та факт нарахування заробітної плати без сплати страхових внесків у період з листопада 2015 року по лютий 2017 року включно.
15 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, яка була зареєстрована 15 березня 2018 року за № 2415. Позивачем для призначення пенсії були надані наступні документи: заява про призначення пенсії від 15 березня 2018року № 2415; ксерокопія трудової книжки серії НОМЕР_5 ; ксерокопія військового квитка серії НОМЕР_6; довідки про заробітну плату надані ОАО Механизированная колонна №62 (рос), від 23 вересня 2013 року №301,302,307; ксерокопія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, від 15 грудня 2017 року НОМЕР_7; ксерокопія картки платника податків; пояснювальна від 15 березня 2018 року щодо неможливості надання позивачем пільгової довідки.
Також, згідно оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що додатково при розгляді заяви були взяті до уваги наступні документи: індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2004-2017 років; заява від 24 квітня 2018 року; ксерокопія наказів «Про результати атестації робочих місць від 18 липня 2006 року №4423-к, від 27 липня 2007 року №1579к, від 18липня 2011 року №1305к, від 8 липня 2016 року №608к, які не завірені печаткою підприємства; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-
підприємців та громадських формувань від 1 червня 2018 року № НОМЕР_8;інформація з центральної бази даних одержувачів пенсій.
Рішенням відповідача від 6 червня 2018 року без номеру позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Як вбачається зі змісту зазначеного рішення підставою відмови у призначенні пенсії позивачу було відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Також, судом встановлено, що відповідачем не було зараховано до страхового стажу період його роботи в Мехколонне 118 треста Югстроймеханизация (рос.) з 24 лютого 1983 року по 31 січня 1987 року, в якому рік в підставі звільнення розтертий і не співпадає з роком виплати компенсації при звільненні.
Також, судом встановлено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи на Орендному підприємстві Шахта ім. О. Ф. Засядька з 25 червня 2007 року по 28 лютого 2017 року, оскільки заявником не надано довідку, підтверджуючу пільговий стаж. При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що означений період роботи позивача підлягає в обов'язковому порядку перевірці, згідно пункту 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство зареєстровано за адресою Донецька область м. Авдіївка, але фактично перебуває на території м. Донецька.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами пункту 2 частини 2 статті 114 зазначеного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що підприємство фактично знаходиться на непідконтрольній українській владі території.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому, суд погоджується з позицією позивача, що відповідачем необґрунтовано при вирішенні питання про призначення пенсії не враховано індивідуальні відомості про застраховану особу позивача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у спірні періоди на вищезазначених підприємствах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, зарахувавши до страхового (загального) та пільгового стажу спірні періоди його роботи. Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплати пенсію за віком на пільгових умовах задоволенню не підлягають, враховуючи виключну дискрецію пенсійного органу.
За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
Позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. Отже, відповідно до вимог статті 139 КАС України, судовий збір у розмірі 650 грн. 00 коп., пропорційно до частини задоволених вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85345, АДРЕСА_1) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 6 червня 2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).
Зобов'язати Покровсьеке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) від 15 березня 2018 року № 2415 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до загального стажу період роботи у Мехколоні 118 Тресту «Югстроймеханизация» з 24 лютого 1983 року по 31 січня 1987 року та до пільгового стажу період роботи на ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 25 червня 2007 року по 28 лютого 2017 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) судовий збір у розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 85345, АДРЕСА_1).
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 8 січня 2019 року. Повне судове рішення складено 8 січня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.