08 січня 2019 року Справа №160/41/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦГАЗСЕРВІС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
02.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦГАЗСЕРВІС" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №895914/30773594 від 28.08.2018 року, №895915/30773594 від 28.08.2018 року;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦГАЗСЕРВІС" від 25.07.2018 року №2, від 31.07.2018 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
З тексту позовної заяви вбачається, що у позові відсутня інформація щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного суду України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позовна вимога про зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 25.07.2018 року №2 та від 31.07.2018 року №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних заявлена до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Таким чином, належним відповідачем в частині позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 25.07.2018 року №2 та від 31.07.2018 року №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних є Державна фіскальна служба України.
Отже, позивач має визначити належного відповідача (відповідачів) по справі.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакцій чинній на момент подання позовної заяви до поштової установи - 29.12.2018 року) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1762 грн.
Також, відповідно до акту відділу з організаційного забезпечення суду від 02.01.2019 року №3 вбачається, що до позовної заяви не надано платіжні доручення №330 від 20.12.2018 року, №331, №332 від 20.12.2018 року, №333 від 20.12.2018 року, які зазначені у додатках до позову.
Таким чином, до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору позивачем за подання адміністративного позову немайнового характеру.
Отже, враховуючи наведене, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3524 грн. за реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському р. м. Дніпра/Чечел.р./22030101; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 34316206084014; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів);
- документу про сплату судового збору у розмірі 3524 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦГАЗСЕРВІС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів);
- документу про сплату судового збору у розмірі 3524 грн.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар