Справа № 161/20496/18 Провадження №11-сс/802/6/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
04 січня 2019 року місто Луцьк
Волинської апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в до №12018030010004635 від 18.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, з середньою освітою, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою упродовж шістдесяти днів, до 15 лютого 2019 року.
Визначено підозрюваному ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в гривневому еквіваленті складає 140960,00 гривень, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим обрав даний запобіжний захід.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Посилається на те, що слідчим суддею проігнорований факт наявності в ОСОБА_8 власного житла з постійним місцем проживання, міцність соціальних зв'язків за місцем реєстрації - проживання в громадянському шлюбі, що стверджується довідкою про склад сім'ї від 26.12.2018 року. Не враховано наявність у ОСОБА_8 серйозного захворювання, яке є небезпечним для оточуючих і потребує постійного лікування, та наявність у зв'язку з цим 2 групи інвалідності, що стверджується відповідними адвокатськими запитами. Просить врахувати, що судом порушений процесуальний строк в частині вручення підозрюваному вмотивованого судового рішення, що привело до порушення конституційних прав ОСОБА_8 . Вважає висновок суду про те, що ОСОБА_8 є раніше судимою особою, невірним та таким, що не ґрунтується на положеннях ст.89 КК України. Зазначає, що слідчим суддею не виконано обов'язку про встановлення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, доведених стороною обвинувачення відповідними доказами, що призвело до порушень вимог ст.178 КПК України і постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 упродовж 60 днів.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених в них підстав, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, заслухавши пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, з якими погоджується і колегія суддів, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховано судом і те, що ОСОБА_8 раніше судимий за вчинення корисливого злочину, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з корисливих мотивів, не має постійного джерела доходу та засобів для існування.
Що стосується доводів захисника про те, що до підозрюваного ОСОБА_8 слід застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки останній потребує постійного лікування не заслуговує на увагу.
Як вбачається з доданого до апеляційної скарги відповіді головного лікаря Поворської туберкульозної лікарні, ОСОБА_8 дійсно хворіє, лікувався у вказаному медичному закладі, однак неодноразово самовільно залишав стаціонар, з ним постійно проводились виховні роботи щодо дотримання лікарняного режиму, на що він не реагував, крім того, на момент вчинення злочину перебував на стаціонарному лікуванні, що свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання покладених на ОСОБА_8 обов'язків.
Що стосується твердження апелянта про необхідність зменшення суми застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, покладених на нього судом, в порядку ст.194 КПК України.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Як вбачається з матеріалів справи підозрюваний ОСОБА_8 хворіє, є інвалідом 2 групи, внаслідок чого отримує пенсію в розмірі 1400 гривень, а тому, розмір застави слід зменшити з урахуванням положень ч.4 ст.182 КПК України до розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку колегії суддів, такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.177, 182, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2018 року про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою змінити, зменшивши розмір застави до 70480 гривень (40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: