Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1080/18
Номер провадження: 2/511/497/18
28 грудня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бобровська І. В.,
при секретарі - Захаровій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів за договором позики,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
15.05.2018 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15.12.2017 року він позичив своєму знайомому - ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 125000,00 (сто двадцять п'ять тисяч гривень). На підтвердження цього факту відповідачем по справі власноруч було складено розписку. У відповідності до тексту розписку відповідач по справі зобов'язується повернути грошові кошти в термін до 10 лютого 2018 року. Станом на час подання позовної заяви до суду грошові кошти відповідач - ОСОБА_2 не повернув. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 125000 грн. на користь ОСОБА_1
Ухвалою суду від 05.06.2018 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання по справі.
Ухвалою суду від 16.07.2018 року підготовче провадження по справі було зупинено, на час хвороби відповідача ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 24.09.2018 року підготовче провадження по справі поновлено.
18.10.2018 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката ОСОБА_3 на позовну заяву про стягнення грошових коштів, відповідно до яких представник відповідача зазначив, що відповідач визнає, що він дійсно отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13500 грн. в якості авансу за виготовлення технічного приладу, а не як позику. Позику в розмірі 125000 грн. не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі. Разом з запереченнями представник відповідача надав на адресу суду заяву про продовження підготовчого провадження по справі на 30 діб.
Ухвалою суду від 18.10.2018 року підготовче провадження по справі було продовжено на 30 діб за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3
01.11.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1, відповідно до якої позивач підтвердив, що дійсно замовив у відповідача обладнання для нарізання різьби, на що надав йому готівкою гроші в сумі 125 000 грн., що було оформлено борговою розпискою. Скільки обладнання в обумовлений строк 10.02.2018р. не було виготовлено і гроші відповідачем не повернуті, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.11.2018 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.
20.12.2018 року на адресу суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про необхідність накладення арешту на майно відповідача, а саме: житловий будинок за адресою: Одеська область Роздільнянський район с. Єгорівка, вул. Новоселів,90 в порядку забезпечення позову.
Ухвалою суду від 21.12.2018 року заяву позивача ОСОБА_1 було повернуто заявнику, у зв'язку з невідповідністю вимог ст. 151 ЦПК України.
В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 зазначив, що відносини з відповідачем ОСОБА_2 розпочались з того, що він в інтернеті знайшов оголошення ОСОБА_2, де останній зазначив, що виготовляє обладнання по обробці дерева, а саме станки по виготовленню черенків для лопат та граблів. Позивач потребував у цьому товарі для відправки за кордон у великих розмірах, у зв'язку з чим звернувся до відповідача для необхідності виготовлення вказаних виробів. В присутності свідка ОСОБА_4 15.12.2017р. позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 125000 грн. для виконання роботи за адресою: Одеська область Роздільнянський район с. Єгорівка, вул. Новоселів, 90., про що відповідач склав розписку. Після передачі вказаних коштів ОСОБА_2 зобов'язувався протягом 30 діб зробити п'ять станків загальною вартістю 250000 грн. Однак станом на лютий 2018 року відповідач ОСОБА_2 вказані станки не виготовив, мотивуючи це тим, що його хтось підвів та не виготовив комплектуючі до станків, гроші також не повернув.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно в інтернеті опублікував оголошення про те, що він вміє виготовлювати обладнання по обробці дерева, після чого йому зателефонував ОСОБА_1, який запропонував йому виготовити станок. ОСОБА_2 погодився та наперед попросив гроші в сумі 30000 грн. для необхідності купити матеріали. Після того як він виготовив креслення він отримав гроші через переказ з банку «ПриватБанк» в сумі 1000 грн. та 12500 грн., ніяких грошей в сумі 125000 грн. він не отримував. Розписку склав в кафе в м.Одесі на Куліковому полі під примусом позивача та свідка.
Свідок - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_1 у нього давно склалися ділові стосунки. Свідок ОСОБА_5 є фізичною особою - підприємцем та йому з Ізраїлю прийшов заказ на виготовлення ажурних ручок для швабр, у зв'язку з чим він запропонував ОСОБА_1 виготовити вказані вироби, однак для цього їм потрібно було обладнання. На сайті OLX ОСОБА_1 знайшов оголошення, що ОСОБА_2 виготовляє обладнання по обробці дерева. Приїхавши до нього додому на перший погляд він здавався серйозною людиною та професіоналом, який довгий час займається виготовленням вказаного обладнання. ОСОБА_2 попросив передоплату для необхідності закупити матеріал. Вони передали йому гроші в розмірі 125 000 грн. готівкою, та він особисто перерахував зі свого карткового рахунку на банківську картку ОСОБА_2 ще 12 500 грн. та 1 000 грн. Після передання грошей ОСОБА_2 перестав відповідати на телефонні дзвінки, замовлення не виготовив, гроші не повернув. Розписку про отримання в борг 125 000 грн. ОСОБА_2 дійсно написав в кафе в м.Одесі цілком добровільно. В ОСОБА_5 поїхав з ними сам за власною ініціативою святкувати укладення договору. Згідно усної домовленості до 10.02.2018р. ОСОБА_2 повинен був або виготовити 5 станків, або повернути гроші. Гроші він не повернув, станки не виготовив.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 даного Кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 12.04.2017 року в справі № 487цс17, договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, адже після його укладення всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або відповідної кількості речей того ж роду й такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В матеріалах справи наявна копія розписки від 15.12.2017 року про отримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,в присутності свідка ОСОБА_4 від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 125 000 грн. (сто двадцять п'ять тисяч гривень) та відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язується повернути вказані кошти 10.02.2018 року. (а.с.11-12)
Оригінал розписки зберігається у позивача ОСОБА_1, що свідчить про те, що борг ОСОБА_2 не повернутий
Доказів виконання своїх зобов'язань по поверненню вищезазначеної грошової суми, передбачених ст. 545 ЦК України, відповідач суду не надав.
Також в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечував, що замовлення на виготовлення обладнання він не виконав.
Доказів примушування його силоміць скласти вказану розписку про отримання в борг 125 000 грн. з боку позивача ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 суду не надано.
До поліції з заявою про вчинення відносно нього злочину - примушування до складання боргової розписки відповідач звернувся вже після надходження до суду позовної зави. На час розгляду справи підозра нікому не пред'явлена. Таким чином, сам факт звернення відповідача до правоохоронних органів з заявою не може слугувати доказом неправомірності видачі боргової розписки.
У відповідності до Академічного тлумачного словника української мови (1970-1980) слово «повертати» (в контексті розписки) необхідно тлумачити як «Віддавати назад що-небудь узяте».
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Оцінюючи зміст розписки, суд приходить до висновку, що за формою та змістом вказана розписка містить всі необхідні умови передбачені договором позики, а саме містить посилання на отримання цих коштів, суму позики та строк позики, тому повинна бути розцінена саме як договір позики.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за розпискою від 15.12.2017 року в сумі 125 000,00 гривень - підлягають задоволенню.
Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом другої групи та звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1046,1047,1049 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 65045, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНН НОМЕР_2, борг в сумі 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу на протязі 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини на протязі 30 днів з дня складання повного судового рішення до апеляційного суду Одеської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 65045, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНН НОМЕР_2.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1.
Повне судове рішення складено 04.01.2019 року.
Суддя І. В. Бобровська