Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2514/18
Номер провадження: 2/511/939/18
28 грудня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Панчук А. І.,
при секретарі Міщенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в якому просить ухвалити рішення, яким: - стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 2500 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, тобто до 25.04.2025 року Посилається на те, що донька знаходиться повністю на утриманні позивача, добровільно матеріальної допомоги відповідач не надає, хоча має таку можливість, у зв'язку з чим вона змушена звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що в справі є відповідні докази. Надала заяву відповідно до якої свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі наполягала на їх задоволенні, просила судове засідання провести за її відсутністю (а.с. 7).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, через канцелярію суду надав заяву часткове визнання позовних вимог, зазначив, що взмозі виплачувати аліменти в розмірі 1500грн, просив розглянути справу в його відсутності.
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі 17.02.2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, наявне в матеріалах справи(а.с.5).
Від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЖД № 074707 виданим Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеса (а.с. 6). Донька мешкає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
На підставі досліджених доказів суд вбачає, що позивачка перебуває у скрутному матеріальному становищі та має необхідність в отриманні аліментів.
Будь-яких інших доказів в підтвердження передбачених ст. 182 Сімейного кодексу України обставин на підтвердження матеріального стану та стану здоров'я як відносно позивачки, так і відносно відповідача суду не надано, крім тих, що досліджені в судовому засіданні, не встановлено таких і при розгляді справи.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч.1 ст. 141 СК України).
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу батьків або в твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначені розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст.182 Сімейного Кодексу України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» - прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року становить 1860 грн., з 1 липня - 1944 грн., з 1 грудня - 2027 грн.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дитини, її потреби у цьому віці, стан здоров'я батька, його матеріальне становище та матеріальне становище дитини, відсутність у відповідача інших неповнолітніх дітей, на утриманні позивача інших осіб і, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин, призначає аліменти.
З огляду на те, що дитина знаходиться на повному утриманні матері, а відповідач матеріально не допомагає та не забезпечує дитину, а також те, що прожитковий мінімум в державі змінюється в сторону збільшення декілька разів на рік, відповідач надав заяву, про часткове визнання позову, зазначивши, що взмозі виплачувати аліменти в розмірі 1500 грн, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч.6 ст.141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли(держави).
З п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 174, 208, 209, 212- 215, 224-226,294 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1500,00 гривен (тисяча п'ятсот) гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду з даним позовом, тобто з 23.11.2018 року та до досягнення донькою ОСОБА_3 повноліття, тобто до 25.04.2025 року.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір на користь держави в розмірі 704,80 гривен.
У відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду-.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя А. І. Панчук