Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2346/18
Номер провадження: 1-кс/511/808/18
27.12.2018 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 захисника - ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання слідчого ОСОБА_3 погоджено прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, не маючого утриманців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України по кримінальному провадженню №12018160390001034, внесеного до ЄРДР 23.10.2018 року, та клопотання адвоката ОСОБА_6 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 на домашній арешт,
27.12.2018 року старший слідчий СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області із клопотанням, погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018160390001034 від 23.10.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , про те, що на території Роздільнянського району невстановлені особи вимагають у нього грошові кошти.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами належними ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, знаходячись у смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області, у телефонному режимі та при особистих зустрічах, в період з 20.09.2018 по 22.10.2018, систематично і незаконно вимагали у ОСОБА_7 передати йому грошові кошти у сумі 10 000 гривень, погрожуючи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , 30.10.2018 у вечірній час призначив зустріч ОСОБА_7 у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , розташованому за адресою: смт ЛиманськеРоздільнянського району Одеської області, поблизу БОС 168, де погрожуючи завданням тяжких тілесних ушкоджень, що виразилось у погрозі пострілу з вогнепальної зброї, узгоджуючи свої дії, в телефонному режимі, з ОСОБА_8 та отримуючи від останнього вказівки та доручення, примусив ОСОБА_7 , який сприймав загрозу своєму життю та здоров'ю як реальну, передати йому грошові кошти у сумі 10 000 гривень.
Після чого, ОСОБА_5 , з місця скоєння злочину зник та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку ОСОБА_7 на загальну суму 10 000 гривень.
ОСОБА_5 30.10.2018 затримано в порядку ст.208 КПК України та 31.10.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, надалі, 06.12.2018 останньому повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, що кваліфікується, як вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Підозра відносно ОСОБА_5 ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах, а саме: допит потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що ОСОБА_5 спільно з невстановленими слідством особами в період з 20.09.2018 по 22.10.2018, систематично і незаконно вимагав у останнього передати йому грошові кошти у сумі 10 000 гривень, погрожуючи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, як потерпілому так і членам його сім'ї у разі невиконання вимог правопорушників; протоколом огляду грошових коштів (купюр), в сумі 10 (десяти) тисяч гривень, номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, які отримані зі спеціального фонду МВС України та були використані для проведення слідчих (розшукових) дій; протоколом ідентифікації (помітки) вище вказаних грошових коштів; протоколом вручення потерпілому вказаних грошових коштів; протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 , в ході якого під час особистого обшуку затриманого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 10 (десяти) тисяч гривень, номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, які отримані зі спеціального фонду МВС України та були використані для проведення слідчих (розшукових) дій; протокол допиту свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що від чоловіка ОСОБА_7 їй стало відомо, що місцеві мешканці на ім'я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та чоловік на ім'я ОСОБА_12 вимагають у нього грошові кошти, погрожуючи спричиненням тілесних ушкоджень та знищенням автомобіля, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 .
Таким чином, своїми навмисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 189 ч.2 КК України, що кваліфікується, як вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтував тим, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення від покарання та перешкоджати таким чином досудовому розслідуванню, крім того, органом досудового розслідування на даний час не завершено проведення всіх слідчих (розшукових дій) в рамках кримінального провадження, а тому присутня аргументована підозра, що підозрюваний може знищити, сховати, спотворити речі, які мають важливе значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню. На думку слідчого обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту не буде жодним чином сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Адвокат підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 через канцелярію суду надала клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказане клопотання вона обумовлює тим, що з ризиками заявленими слідчим вони не погоджуються. Підозрюваний ОСОБА_5 має зареєстроване у встановленому порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом з батьками, має братів, сестру, а отже має міцні соціальні зв'язки. Під час перебування у ОСІ №21 підозрюваний ОСОБА_5 дійшов висновку щодо подій, які відбулись, зрозумів їх наслідки та має намір співпрацювати зі слідством.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини просили продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Стосовно клопотання адвоката ОСОБА_6 щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт заперечували, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Також прокурор Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину визнає, сприяє слідстві та змінив своє ставлення до вчиненого, розпочав співпрацювати зі слідство, що підтверджується протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.12.2018 року.
Адвокат підозрюваного - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти продовження своєму підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого адвоката.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження дійшов до наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
22.10.2018 року на адресу Роздільнянського ВП ГУНП в Одській області надійшла заява ОСОБА_7 , відповідно до якої він просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_15 та маловідому йому особу на ім'я « ОСОБА_11 », жителем смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області та інших маловідомих осіб, які в період з 20.09.2018 року по теперішній час вимагають у нього гроші в розмірі 10000 гривень, погрожують йому фізичною розправою.
Судом встановлено, що за вказаним фактом СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області 23.10.2018 року зареєстровано кримінальне провадження №12018160390001034 за ч.2 ст.189 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 01.11.2018 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозра відносно ОСОБА_5 ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, а саме:
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що ОСОБА_5 спільно з невстановленими слідством особами в період з 20.09.2018 по 22.10.2018, систематично і незаконно вимагав у останнього передати йому грошові кошти у сумі 10 000 гривень, погрожуючи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, як потерпілому так і членам його сім'ї у разі невиконання вимог правопорушників;
-протоколом огляду грошових коштів (купюр), в сумі 10 (десяти) тисяч гривень, номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, які отримані зі спеціального фонду МВС України та були використані для проведення слідчих (розшукових) дій; протоколом ідентифікації (помітки) вище вказаних грошових коштів;
-протоколом вручення потерпілому вказаних грошових коштів;
-протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого під час особистого обшуку затриманого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 10 (десяти) тисяч гривень, номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, які отримані зі спеціального фонду МВС України та були використані для проведення слідчих (розшукових) дій;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що від чоловіка ОСОБА_7 їй стало відомо, що місцеві мешканці на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вимагають у нього грошові кошти, погрожуючи спричиненням тілесних ушкоджень та знищенням автомобіля.
-іншими матеріалами кримінального провадження.
При розгляді клопотання слідчого суд враховує, що частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Зі змісту ст.194 КПК України вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які передбачені пунктами 1-3 частини першої даної статті.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини не одноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою («Єчус проти Литви»).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року у справі №1-23/2003, запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (статті 29, 62 Конституції України).
Так, з наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років.
При вказаних обставинах, вважаю, що прокурором та слідчим доведені обставини, викладені в п.п.1, 2 ч.1 ст.194 КК України, однак не доведено жодними матеріалами (доказами), про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Так, ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, має постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 31.10.2018 року №17.10.2018 року, проживає разом з батьками, має рідну сестру та двоюрідних братів, а отже має міцні соціальні зв'язки. Також суд зазначає, що ОСОБА_5 має доволі молодий вік та є особою 1996 року народження, має намір співпрацювати зі слідством, а отже вину у вчиненні злочину визнає.
Доказів переховуватись від органів досудового розслідування або суду слідчому судді не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Під час обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було встановлено ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: п.п. 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
На теперішній час вказані ризики суттєво зменшились, оскільки всі фігуранти вказаного кримінального правопорушення встановлені, підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_14 обрано статус свідка по вказаному кримінальному провадженню, батьки підозрюваного ОСОБА_5 приїхали з заробіток та наданий час проживають в АДРЕСА_1 . Також слідчий суддя зазначає, що запобігти ризику щодо можливого переховування від органів досудового розслідування в даному випадку можливо не шляхом тримання підозрюваного під вартою, а шляхом накладення на підозрюваного ОСОБА_5 електронного засобу контролю. На даний час підозрюваний ОСОБА_5 почав співпрацювати зі слідством, що підтверджується протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.12.2018 року.
Відповідно до ч.3 Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту від 26.08.2016 року, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.07.2016 № 654 встановлено, що домашній арешт - вид запобіжного заходу, який застосовується в кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді, суду до підозрюваних або обвинувачених осіб за вчинення ними злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та полягає в забороні залишати їм житло цілодобово або в певний період доби.
Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
На підставі ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч.4 ст. 181 КПК України орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Ч.5 ст. 181 КПК України передбачає, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Наведене дає можливість обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 205 КПК України
У задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_3 погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 на домашній арешт.
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.01.2018 року включно.
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора, суду, в залежності від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
3) носити електронний засіб контролю:
4) заборонити спілкування з потерпілим ОСОБА_7 , свідком по кримінальному провадженню ОСОБА_14 , підозрюваним ОСОБА_8 .
Копію ухвали негайно направити до ІТТ №5 Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області для звільнення з під варти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшою передачею Роздільнянському ВП ГУНП в Одеській області.
Зобов'язати Роздільнянський ВП ГУНП в Одеській області доставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , для відбування обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Роздільнянському Відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням домашнього арешту ОСОБА_5 здійснює орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.
Роздільнянському ВП ГУНП в Одеській області негайно поставити ОСОБА_5 на облік як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого або суд.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_5 після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1