Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2420/18
Номер провадження: 2/511/901/18
20 грудня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Ільяшук А. В.,
секретаря - Чернецької А.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом Роздільнянської районної державної адміністрації, як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, та ОСОБА_5 до ОСОБА_2, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
У листопаді 2018 року Роздільнянська районна державна адміністрації, як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просили позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду, на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або закладу, де будуть утримуватись діти, до досягнення повноліття доньки ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_15 року; а після цієї дати стягувати аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття сина ОСОБА_5, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_16 року.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.11.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.12.2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач - представник служби у справах дітей Роздільнянської РДА в Одеській області - ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності № 2939/1/15/01-37 від 22.11.2018 року ( а.с.51), позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала пояснення з підстав зазначених в позові. Вказала, що враховуючи вищевикладене, інтереси малолітніх дітей та висновок Роздільнянської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав від 01.11.2018 року, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилася, надала відзив ( а.с.65-66), заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав, з'являлася в усі судові засідання без ознак наслідків вживання алкогольних напоїв. Суду пояснила, що вона любить своїх дітей, піклується про них та просила не позбавляти її батьківських прав.
Представник відповідача - ОСОБА_3, яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 03.12.2018 року, позовні вимоги РДА, як орган опіки та піклування не визнала, просила суд відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, давши оцінку обґрунтованості заявлених вимог, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.51 Конституції України обов'язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя, приймаючи до уваги права та обов'язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.
За ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За приписами п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить.
Суд вважає, що наявність вини батьків належить до обов'язкових умов позбавлення батьківських прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданого 07.09.2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, на підставі актового запису № 138( а.с.18) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 яке видано 13.10.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, на підставі актового запису №266 ( а.с.17)
Батько дітей, ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_17 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3, виданого 30.01.2018 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №54. (а.с.19)
Перелік обов'язків батьків по вихованню дитини викладений в ст.150, 151, 153-156 СК України.
Згідно довідки №822 виданої виконкомом Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 25.10.2018 року ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації, до складу її сім'ї входять: ОСОБА_8, 1997 року народження, ОСОБА_9, 1999 року народження та малолітні: ОСОБА_4 2004 року народження та ОСОБА_5., 2011 року народження ( а.с.13).
Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 13.04.2018 року, судом встановлено, що 13.04.2018 року о 15:30 дитина- інвалід, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, був дома без догляду, дитина була хвора. ОСОБА_5 був доставлений в притулок для дітей «Теплий дім». ( а.с.23)
Відповідно до повідомлення №49/3017 від 20.04.2018 р. від Роздільнянського відділу поліції головного управління національної поліції в Одеській області встановлено, що 13.04.2018 року, ОСОБА_2 поїхала на роботу до м. Одеси, а дитину-інваліда ОСОБА_5, 2011 року народження залишила на співмешканця, який не міг забезпечити дитині належного догляду. За неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП. ( а.с.22)
08.05.2018 року служба у справах дітей Роздільнянської РДА надала дозвіл на повернення в сім'ю малолітньої дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.21)
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 05.10.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_2, 1972 року народження, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Будинок складається з 2-х кімнат, прихожої, кухні, опалення пічне, водопровід, електропостачання є. На момент перевірки гр. ОСОБА_2 була в нетверезому стані, в будинку розкинуті речі. ( а.с.15)
У зв'язку з цим службою РДА був направлений лист до управління соціального захисту населення Роздільнянської райдержадміністрації щодо призупинення будь-яких виплат гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.є ( а.с.14)
Згідно акту обстеження умов проживання від 19.10.2018 року, в будинку були розкинуті речі, на столі продукти, на подвір'ї розкидане сміття, дитина неохайна, брудна, одягнена невідповідно до сезону. У дитини нежить та кашель. ( а.с.11)
Відповідно до характеристики за місцем проживання, наданої Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 в шлюбі не перебуває, не працює, живе за рахунок отриманої допомоги на дітей, за час проживання на території Яковлівської сільської ради зарекомендувала себе не відповідальною, доглядом та вихованням дітей не займається, діти часто залишаються без материнського догляду, неохайні, ухиляється від батьківських обов'язків, не піклується про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток дітей, зловживає алкогольними напоями, веде себе аморально, в присутності дітей висловлюється нецензурно.( а.с.13)
На думку позивача для ОСОБА_2 малолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишились байдужими, адже відповідач вихованням дітей не займалась і не займається, а саме: не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, фактично не спілкується з дитиною, не дбає і не дбала про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяла і не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання дитиною освіти, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Отже вони вважають, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню дитини що, згідно ст. 164 Сімейного кодексу України, є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Крім того, згідно ч.4-5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи».
Також судом встановлено, що Роздільнянською РДА, як органом опіки та піклування було проведено вивчення питання соціальної характеристики ОСОБА_13 та було надано висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав, відносно її малолітніх дітей. Даний висновок обґрунтований тим, що мати дітей не займається їх вихованням та забезпеченням, їх життям не цікавиться. ( а.с. 6-9)
Згідно до ч.1 Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» полягає:
- соціальна робота з сім'ями - діяльність уповноважених органів, а також фахівців з соціальної роботи, яка спрямована на соціальну підтримку сімей, забезпечення їхніх прав і свобод, поліпшення якості життєдіяльності, задоволення інтересів та потреб;
- соціальне обслуговування сімей - система соціальних заходів, спрямованих на сприяння, підтримку і надання послуг сім'ям, дітям та молоді з метою подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримку соціального статусу та повноцінної життєдіяльності;
- соціальний супровід - вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.
Статтею 6 ч. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не позбавляє органи опіки та піклування за місцем походження та за місцем перебування дитини від обов'язку продовжувати діяльність щодо реалізації права цієї дитини на сімейне виховання.
У Рішенні Європейського Суду від 18.12.2008 року у справі "Савіни проти України" (щодо відібрання дітей у сліпих батьків) зазначається, що було порушено ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на те, що органи державної влади та суди мали би звернути увагу на неодноразові спроби позивачів покращити свої матеріально-побутові умови життя (зокрема, на їхні звернення про проведення природного газу до будинку, про повернення заборгованостей із заробітної плати та інших виплат, а також на клопотання про надання допомоги у працевлаштуванні). Національний суд, натомість, взяв на віру твердження органів місцевого самоврядування про те, що Савіни, попри надану їм фінансову та іншу допомогу, не спромоглися покращити умови свого життя. Окрім посилань на акти огляду помешкання заявників, суди не досліджували будь-які інші докази, хоча аналіз такої інформації був би доречним при встановленні того, чи місцеві органи влади дотримувались Конвенційних зобов'язань із забезпечення цілісності сім'ї та чи вони вивчили можливість застосування інших альтернатив перед тим, як відбирати дітей у заявників. Стосовно недостатнього фінансового забезпечення заявників Суд вказав, що визначення можливості надання сім'ї Савіних спеціальної матеріальної допомоги задля збереження цілісності цієї сім'ї є завданням, перш за все, відповідних державних органів влади та, зокрема, національних судів.
Відтак Суд дійшов висновку про те, що хоча причини відібрання у заявників їхніх дітей, вказані національними органами влади, були належними, вони, однак, не були достатніми для виправдання такого серйозного втручання у сімейне життя сім'ї Савіних , тому була порушена ст. 8 Конвенції.
Таким чином, системний аналіз наведених норм закону та практики Європейського Суду свідчить про те, що соціальні органи та органи опіки та піклування, не виконали свої фактичні обов'язки щодо соціального супроводу сім'ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах.
В якості свідків в судовому засідання була допитана ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка суду пояснила, що сім'я ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з травня 2018 року. Вона особисто двічі виїжджала за місцем проживання відповідача та складала акти про перебування матері у нетверезому стані та неналежне її ставлення до виховання та утримання дітей. Освідування особи на стан сп'яніння не проводилось, бо вони візуально визначили вказану обставину. Метою постановки сім'ї на облік був намір надати допомогу у влаштуванні дитини-інваліда у спеціалізований інтернат, однак ця мета досягнута не була, бо ОСОБА_2 вважала, що дитині буде краще вдома, у звичній для неї обстановці. Після того, як РДА подала позов до суду, відповідач влаштувала дитину-інваліда до Лиманської школи-інтернату і у соціальному супроводі відпала потреба.
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_11, суду пояснив, що є депутатом Яковлівської сільської ради, на території якої без реєстрації у с.Широкому проживає відповідач ОСОБА_2. У 2014 році він приймав участь у відібранні дитини до дитячого закладу, оскільки хлопчик залишився сам удома без догляду. Після цього відповідач зробила у домі ремонт та дитину їй повернули. Іноді він бачив відповідача у нетверезому стані, але стверджує, що дітей вона любить, та у міру можливостей піклується про них, хоча могла б краще за ними доглядати. Вважає, що її необхідно позбавити батьківських прав.
ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_12, суду пояснила, що вона проживає у с.Широкому та добре знає сім'ю ОСОБА_2. Наталя любить своїх дітей та піклується про них, а особливо про дитину-інваліда, якого не залишила у пологовому будинку, незважаючи на «хворобу Дауна», на яку страждає дитина. Діти завжди доглянуті, одягнені та нагодовані. У них є іграшки та необхідне для їх розвитку приладдя. Раніше, років п'ять тому, ОСОБА_2 дійсно зловживала спиртним, але зараз вона п'є лише на свята. Дітей допомагає доглядати її співмешканець - людина чуйна та відповідальна. Вважає, що у позові слід відмовити, бо дітям краще жити з матір'ю ніж у інтернаті.
ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_13, суду пояснив, що він близько п'яти років спів мешкає з відповідачкою та допомагає виховувати її дітей від першого шлюбу. Характеризує ОСОБА_2, як чуйну жінку, яка добре ставиться до дітей та любить їх. Вважає, що позов надуманий та підстав для позбавлення її батьківських прав немає.
ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_14, суду пояснила, що знає сім'ю ОСОБА_2 давно. Відповідача характеризує, як відповідальну матір, яка дбає про своїх дітей, двоє з яких виросли, вивчились, мають роботу. Менші діти проживають з ОСОБА_2, яка багато уваги приділяє їх вихованню та утриманню. Діти завжди нагодовані, добре одягнені. Старша дівчинка ОСОБА_4 ходить до школи, а молодшого ОСОБА_19 виховує вдома, бо він не розмовляє та погано звикає до громади. Вважає, що немає жодних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
ОСОБА_20, 1950 року народження, суду пояснила, що вона є матір'ю відповідача та допомагає їй у догляді за дітьми та у їх утриманні, особливо зараз, оскільки у жовтні 2018 року ОСОБА_2 позбавили всіх виплат на дітей. Характеризує доньку як дбайливу матір, яка весь свій час віддає дітям, особливо сину ОСОБА_5, який є інвалідом дитинства та потребує постійної уваги. Наталя не зловживає спиртним, зробила вдома ремонт, завжди у дітей є їжа, одяг та шкільне приладдя. Їй також допомагають старші доньки та співмешканець, який працює та надає їй кошти на утримання дітей. Вважає, що діти люблять ОСОБА_2 та немає жодних законних підстав для позбавлення її батьківських прав.
Також була допитана неповнолітня ОСОБА_4, 2004 року народження, в присутності матері, яка суду пояснила, що її мати добра, купує їй та братику необхідні речі, готує їжу. Вона дуже бажає з нею та з братом жити разом. Просила суд не позбавляти її матір батьківських прав.
Суд не бере до уваги висновок про доцільність позбавлення батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей так, як вважає, що обставини, на яких ґрунтується висновок Роздільнянської РДА, як органу опіки та піклування не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовується матеріалами справи.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином позивачем не надано належних і допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, судом не встановлено винної поведінки відповідача та свідомого ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, тому суд зазначає, що підстави, передбачені ст. 164 СК України для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, відсутні, та вирішує, що позбавлення батьківських прав буде суперечити інтересам малолітніх дітей та засадам вищезазначеної Декларації та практики Європейського Суду, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» N 3674-VI від 8 липня 2011 року судовий збір не справляється за поданням заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/ або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судові витрати у відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України слід компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150,164,165 Сімейного кодексу України, Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст.4, 10, 12,13, 76-81, 83, 95, ч.6 cт.141, ч.2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Роздільнянської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, та ОСОБА_5 до ОСОБА_2, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- відмовити у повному обсязі.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Покласти контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на Роздільнянську районну державну адміністрацію Одеської області як орган опіки та піклування
Судові витрати у розмірі 1762 грн. компенсувати за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 27.12.2018 року.
Суддя А. В. Ільяшук