Справа № 418/4090/18
2/418/1/19
Іменем України
03 січня 2019 року Міловський районний суд Луганської області
у складі:головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря Кірічевої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Мілове цивільну справу за позовом ОСОБА_2, місце проживання: 92500, Луганська область, смт. Мілове, вул. Робоча, буд. 43, до ОСОБА_3, місце реєстрації: 92500, Луганська область, смт. Мілове, вул.. Робоча, буд. 43,про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
До суду звернувся позивач ОСОБА_2 із позовною заявою у якій просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком № 43 по вул. Робоча у смт. Мілове, Луганської області.
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що він є власником домоволодіння розташованого за адресою: Луганська область, смт. Мілове, вул. Робоча, буд. 43, де зареєстрований його син ОСОБА_3, який з 2015 року там не проживає, виїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації. У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 не мешкає за місцем своєї реєстрації понад встановлені строки він вважає, що відповідач ОСОБА_3 підлягає зняттю з реєстрації за вказаною адресою.
Ухвалою суду від 21.12.2018 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, без їх виклику та надано відповідачу строку для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження а також, запропоновано у наданий строк подати відзив на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву та заяву з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач ОСОБА_3 до суду не подав.
З таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного судового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи слід прийти до висновку про задоволення заявлених позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно копії паспорту позивача ОСОБА_2, він є громадянином України.(а.с.3)
Відповідно до копії паспорту відповідача ОСОБА_3, він є громадянином України. (а.с.4-5)
Як слід з копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою вул. Робоча, буд. 43, смт. Мілове Луганської області, власником домоволодіння за вказаною адресою є ОСОБА_2. (а.с. 7-11)
Згідно копії Акту складеного квартальною, підписаного свідками, які проживають по вул. Робоча та засвідченим Міловською селищною радою 03.12.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не мешкає за адресою: вул. Робоча, буд. 43, смт. Мілове Луганської області з 2015 року. (а.с. 12)
Відповідно до копії домової книги для прописки громадян проживаючих у ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач ОСОБА_3 значиться зареєстрованим за вказаною адресою. (а.с. 13-18)
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, позивачем доведено, що він є власником будинку № 43 по вул. Робоча, що у смт. Мілове Луганської області, де залишається зареєстрованим відповідач, однак не проживає там з 2015 року.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в тому числі й на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Згідно висновку, який викладено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11 вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема від вирішення питання про користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 УК України).
Згідно ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як слід з ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з 2015 року не проживає за місцем своєї реєстрації, тобто є таким, що втратив право користування будинком належним на праві власності позивачу ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 229, 263- 265, 405 ЦПК України, с. 71, 72 ЖК України,
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, таким, що втратив право користування жилим будинком № 43 по вул. Робоча у смт. Мілове Луганської області.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду, який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області, шляхом подання скарги через Міловський районний суд Луганської області.
Згідно вимог ч.1 п.15 п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Таким чином, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Міловський районний суд Луганської області.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І.Чехов