Справа № 418/819/17
2/418/2/19
Додаткове
Іменем України
03 січня 2019 року Міловський районний суд Луганської області
у складі:головуючого-судді ОСОБА_1
за участі секретаря Кірічевої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту спільного проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу та виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності,
До суду надійшла ухвала Луганського апеляційного суду від 11.12.2018 року, якою цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту спільного проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу та виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності повернуто Міловському районному суду Луганської області для усунення недоліків.
З матерілів справи слід ,що представник позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовною заявою у якій просив встановити юридичний факт спільного проживання позивачки - ОСОБА_2 та відповідача - ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у період з грудня 2004 по лютий 2017 року; стягнути з ОСОБА_3 в якості компенсації вартості належної їй ? частки у спільному сумісному неподільному майні - автомобіля НОМЕР_1, грошові кошти у розмірі половини середньої ринкової вартості аналогічного бувшого у використанні автомобіля у сумі 84 398,00 гривень; та стягнути з відповідача понесені позивачкою судові витрати.
Під час розгляду справи представник позивачки ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації вартості належної їй ? частки у спільному сумісному неподільному майні - автомобілія НОМЕР_1, грошові кошти у розмірі половини середньої ринкової вартості аналогічного бувшого у використанні автомобіля у сумі 84 398,00 гривень, залишивши цю частину позовних вимог без розгляду, та ухвалити рішення яким встановити юридичний факт спільно проживання позивачки та відповідача без реєстрації шлюбу.
Відмову від частини позовних вимог було підтримано позивачкою ОСОБА_2 у судовому засіданні.
Суд прийняв відмову позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 від частини позовних вимог, та ухвалив рішення яким встановив юридичний факт спільного проживаання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з грудня 2004 року по лютий 2017 року та стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 понесені нею судові витрати.
Однак приймаючи рішенння у частині заявлених позовних вимог не було ухвалено рішення відносно відмови позивачки та її представника від частини позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч. 1, ч.4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд вважає, що у попередньому судовому засіданні була урахована позиція сторони позивачки та її представника які відмовились від підтримання позовних вимог у частині стягнєння з відповідача ОСОБА_3 в якості компенсації вартості належної позивачки ОСОБА_2 ? частки у спільному сумісному неподільному майні - автомобіля НОМЕР_1, грошові кошти у розмірі половини середньої ринкової вартості аналогічного бувшого у використанні автомобіля у сумі 84 398 гривень , давали свої пояснення виказали свою думку і немає необхідності подруге їх заслухувати.
В порядку ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд розглядає питання про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін.
Згідно п. 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно п. 24 постанови пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при відмові позивача від позову суд лише перевіряє повноваження на такі дії його представника, якщо він бере участь у справі та висловив такий намір.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України слід, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином враховуючи, що 22 серпня 2018 року при ухваленні рішення Міловським районним судом Луганської облаті, не було вирішено питання відносно частини позовних вимог від яких сторона позивача відмовилась однак які були оговорені у описової частині рішення . З таких підстав суд приймає відмову позивачки та її представника від частини позовних вимог, а саме щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 в якості компенсації вартості належної їй ? частки у спільному сумісному неподільному майні - автомобіля НОМЕР_1, грошових коштів у розмірі половини середньої ринкової вартості аналогічного бувшого у використанні автомобіля у сумі 84 398 гривень, задовольнивши заяву та залишивши цю частину позовних вимог без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України «У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача».
З таких підстав у частині стягнення судових витрат понесених позивачкою ОСОБА_2 які були витрачені на сплату судового збору за подання клопотання про витребування судом доказів, а саме документального доказу належним чином завіреної копії договору купівлі-продажу автомобіля «Peugeot Partner» у Старобільському територіальному сервісному центрі №4443 МВС України в Луганській області між відповідачем ОСОБА_3 та громадянкою ОСОБА_5 у сумі 352 гривень 40 копійок відмовити.
Керуючись ст.ст. 49,142, 257,270 ЦПК України,
Заяву представника позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 стосовно стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації вартості належної їй ? частки у спільному сумісному неподільному майні - автомобіля НОМЕР_1, грошових коштів у розмірі половини середньої ринкової вартості аналогічного бувшого у використанні автомобіля у сумі 84 398 гривень задовольнити.
Залишити в цієї частині позовні вимоги представника позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_4стосовно стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації вартості належної їй ? частки у спільному сумісному неподільному майні - автомобіля НОМЕР_1, грошових коштів у розмірі половини середньої ринкової вартості аналогічного бувшого у використанні автомобіля у сумі 84 398 гривень без розгляду.
В частині стягнення судових витрат понесених позивачкою ОСОБА_2 які були витрачені на сплату судового збору за подання клопотання про витребування судом доказів, а саме документального доказу належним чином завіреної копії договору купівлі-продажу автомобіля «Peugeot Partner» у Старобільському територіальному сервісному центрі №4443 МВС України в Луганській області між відповідачем ОСОБА_3 та громадянкою ОСОБА_5 у сумі 352 гривень 40 копійок відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його складення до Луганського апеляційного суду, який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області, через Міловський районний суд Луганської області.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І.Чехов