Справа № 520/21588/18
Провадження № 1-кс/520/127/19
03.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Благодатне Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Як вбачається з клопотання, 05 квітня 2016 року приблизно о 16.50 год., ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час приступив до керування технічно не справного автомобіля «М-2140», р/н НОМЕР_1 з несправною гальмівною системою у вигляді наявності повітря в гальмівному приводі системи й неналежному регулюванні гальмівних механізмів задніх коліс, що не відповідало вимогам ПДР п.п. 31.1., 31.4., п/п «а,б» п. 31.4.1. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), що зобов'язують водія:
п. 31.1. «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації».
п. 31.4. «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних невідповідності і невідповідності таким вимогам:
п.31.4.1. «Гальмові системи:
а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;».
б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються такі значення: легкові автомобілі та їхні модифікації для перевезення вантажів - гальмовий шлях не більш ніж 14,7м».
та експлуатація транспортного засобу при таких несправностях заборонена.
У подальшому, в зазначений день, приблизно о 16.50 год., у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, здійснював рух по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Леніна у с. Надежда Саратського району Одеської області, на якій організований двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, дорожньої розмітки не має, з боку с. Благодатне в напрямку с. Малога, зі швидкістю біля 40 км/год. у смузі свого напрямку руху.
Наближаючись до розташованого праворуч будинку № 85 по вулиці Леніна, водій ОСОБА_4 завчасно побачив попереду літнього пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який почав перетинати проїзну частину вулиці Леніна, у темпі спокійного кроку, по діагоналі, справа на ліво за ходом руху автомобіля, який фактично покинув смугу руху автомобіля, але потім зупинився на проїзної частини та не розвертаючись, почав рух у зворотному напрямку - до смуги руху автомобіля.
Отримуючи об'єктивні ознаки можливого виникнення і розвитку аварійної ситуації, що виразилося у наявності на проїзній частині перешкоди у русі, у вигляді пішохода ОСОБА_6 , який порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, перетинав проїзну частину у невстановленому місці, водій ОСОБА_4 невірно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, вкрай уважним не був, не вжив заходів, що виключають дорожньо-транспортну пригоду, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5., 1.7., п/п «б» п. 2.3. зазначених «Правил…», що зобов'язують водія:
п. 1.7. «Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності ».
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
При відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру водій ОСОБА_4 своєчасно не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу аж до його зупинки, а навпаки обрав небезпечний режим руху керованого їм транспортного засобу, для об'їзду перешкоди у вигляді пішохода, застосував неоправданий маневр ліворуч убік розташування на проїзної частині пішохода, не переконався, що під час маневру та виїзду на зустрічну смугу руху він не створить своїми діями небезпеки у русі для інших учасників дорожнього руху, і, як наслідок, допустив наїзд передньою частиною по центру автомобіля на пішохода ОСОБА_6 , під час якого відбулося закидання тіла на капот автомобіля «М-2140», р/н НОМЕР_1 із наступним падінням потерпілого на дорожнє покриття.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження та його смерть знаходиться у прямому причинному зв'язку з виявленою у нього закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливів під м'якими тканинами волосистої частини голови, переломів склепіння та основи черепу, крововиливів між твердою мозковою оболонкою та внутрішньою поверхнею кісток склепіння черепу, крововиливів між твердою та м'якими мозковими оболонками, крововиливів під м'якими мозковими оболонками, вогнищами контузій та крововиливів у тканині головного мозку що привело до набряку головного мозку та настанню смерті 05.04.2016, в 19.00 год. у реанімаційному відділенні КЗ «Саратська ЦРЛ».
Як встановлено слідством, у даній дорожньо-транспортній ситуації з моменту зупинки пішохода на проїзної частини перед його рухом назад дії водія автомобіля М-2140 регламентувалися вимогами пункту 12.3. Правил дорожнього руху, згідно з якими, при виникненні небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжита заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Водій автомобіля М-2140 при строгому виконанні вимог пункту 12.3. ПДР по гальмуванню автомобіля без маневрування вліво, убік розташування на проїзній частині пішохода, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода при фактичному (несправному) стані робочої гальмової системи автомобіля.
Несправність робочої гальмової системі автомобіля М-2140, з технічної точки зору, не перебуває в причинному зв'язку з наїздом автомобіля на пішохода - у причинному зв'язку перебувають дії водія автомобіля М-2140, які не відповідали до вимог пункту 12.3. ПДР - водій при виникненні небезпеки для руху почав маневр автомобіля вліво, убік розташування на проїзній частині пішохода, що не передбачене даним пунктом ПДР.
Таким чином, ОСОБА_4 у сукупності допустив порушення вимог п.п.1.5., 1.7., п/п «б» п. 2.3., п.п. 12.3., 31.1., 31.4., п/п «а,б» п. 31.4.1. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), та у його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі та просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 29.12.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Долученими до матеріалів клопотання протоколом огляду місця події, схемою до нього, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоклом проведення слідчого експерименту, висновком № 1698 судової автотехнічної експертизи, висновком № 1697 судової транспортно-трасологічної експертизи, висновком експерта № 43, висновком № 18-6104 судової-автотехнічної експертизи, протоколом допиту підозрюваного, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до тяжких наслідків, а саме смерті пішохода, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Також, враховуючи те, що підозрюваному відомі особи потерпілої та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків в рамках даного кримінального провадження, з метою зміни їх показань.
Разом з тим, беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, а також встановлені в судовому засіданні ризики у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків в рамках даного кримінального провадження, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підляже задоволенню.
Таким чином, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 29.02.2019 року, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 годин 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 29.02.2019 року, наступний обов'язок:
- прибувати до старшого слідчого в ОВС відділу РЗ у СТ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Саратського ВП ГУНП в Одеській області.
Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ..
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1