Справа № 383/1499/18
Провадження № 1-кп/390/174/19
"04" січня 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинувачених - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120110000280 від 03.07.2018, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, працює охоронцем КВП «Ясен», не військовозобов'язаний, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 23.08.2002 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 187 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 07.10.2002 Диканським районним судом за ч. 1 ст. 189 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- 05.07.2004 Київським районним судом м. Полтави за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту;
- 15.12.2006 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 20.08.2013 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. 30.05.2014 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави звільнений із зали суду на підставі пункту «в» ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 в зв'язку з відбуттям ним більше половини призначеного строку покарання.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Бобринець Кіровоградської області, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не працює, не військовозобов'язаний, неодружений, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до ст.89 КК України такий, що немає судимості,
які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27.12.2018 подання в.о. голови Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду задоволено. Матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120110000280 від 03.07.2018, стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, направлено на розгляд до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
27 грудня 2018 року вказана справа надійшла до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою суду від 27.12.2018 призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, яке обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та їх захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували щодо продовження строку тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на те, що підзахисні мають сталі соціальні зв'язки, мають на утриманні малолітніх дітей.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (обвинувачених).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані (продовжені) судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за письмовим клопотанням прокурора та вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженням заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі і більш м'яких, запобіжних заходів, їх зміни чи скасування.
У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, які під впливом погроз, умовлянь чи переконань з боку обвинуваченого зможуть змінити свої показання або відмовитись від них. Також ОСОБА_4 неодноразово судимий за умисні, корисливі злочини, дані обставини дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити нові злочини, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинений із погрозою застосування насильства над потерпілим.
Також суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, які під впливом погроз, умовлянь чи переконань з боку обвинуваченого зможуть змінити свої показання або відмовитись від них, дані обставини дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може ухилитися від суду з метою уникнення покарання, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинений із погрозою застосування насильства над потерпілим.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Враховуючи вищевикладене та обставини даного провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість їх ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинувачених під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим на 60 днів.
На підставі ст.ст.128, 176, 177, 181, 183, 184, 194, 196, 314-316 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11 год. 45 хв. 04 січня 2019 року до 11 год. 45 хв. 04 березня 2019 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з11 год. 45 хв. 04 січня 2019 року до 11 год. 45 хв. 04 березня 2019 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченим та їх захиснику, прокурору та направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.
Ухвала не оскаржується.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1