Справа № 161/16762/18
Провадження № 2/161/4260/18
06 грудня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:головуючого судді Крупінської С.С.
при секретарі Ярмолюк І.С.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення стягнення на аліменти на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про припинення стягнення на аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Свої вимоги мотивує тим, що з 02.09.2001 року по 22 серпня 2014 року перебував в зареєстрованому шлюбу з відповідачем по справі. В шлюбі в них 12 лютого 2002 року народилося двоє синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 04 травня 2006 року з нього стягуються аліменти на утримання синів в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 22 лютого 2006 року.
Після розірвання шлюбу відповідач повторно вийшла заміж та має дитину в даному шлюбі. у зв'язку з цим, їх спільні діти виявили бажання проживати разом з ним, та переїхала на постійне місце проживання в с. Верхівка. Відповідач не заперечувала щодо вибору місця проживання дітьми. На даний час стягнення з нього в користь відповідача аліментів на їх утримання продовжується, хоча діти фактично проживають з ним та він їх утримує
Просить суд у зв'язку з викладеним, припинити стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, починаючи з дня подачі позову.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, уточнили свої вимоги, просили суд припинити стягнення аліментів з травня 2018 року.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала, не заперечувала щодо його задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду 04 травня 2006 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 22 лютого 2006 року.
Як встановлено в судовому засіданні, то неповнолітні діти виявили бажання проживати з своїм батьком ОСОБА_1 в с. Верхівка Луцького району, який на даний час матеріально забезпечує своїх синів, займається їх виховання та й сплачує аліменти на їх утримання в користь ОСОБА_3 Даний факт не заперечувала в судовому засідання і відповідач по справі ОСОБА_3
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції ООН про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року(з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до положеньст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері,батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини,разом з яким проживає дитина. (ч. 3 ст. 181 СК України).
Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов'язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.
Отже, з аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.
Згідно з ч.2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
З досліджених письмових доказів встановлено, що неповнолітні сини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проживають разом з батьком та окремо від матері та з цього часу саме батько утримує синів. Будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідачка приймає участь в утриманні синів, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд виходить з того, що звільнення позивача від сплати аліментів на користь відповідачки на утримання їх синів не суперечать вимогам сімейного права і відповідає інтересам дитини.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про припинення стягнення аліментів на неповнолітніх дітей підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 142. 160. 179-181 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Припинити стягнення аліментів, що здійснюється з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 300 грн. щомісячно, за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2006 року справа № 2-1748/2006.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс рішення суду виготовлено 17.12.2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська