Справа № 132/490/18
Провадження № 2/132/306/18
Іменем України
27.12.2018 року місто Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Сєліна Є.В.,
при секретарі судового засідання - Кулик Т.С.,
за участі: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 132/490/18 (номер провадження 2/132/306/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
12.02.2018р. до місцевого суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_3, де просить здійснити поділ майна подружжя шляхом стягнення з відповідача на користь позивача компенсації ? частки вартості житлового будинку АДРЕСА_1, стягнення ? частки вартості побутової техніки в сумі 32668,82грн. та стягнення судових витрат. В обґрунтування цих вимог зазначила, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 06.07.1996р., під час якого вона з чоловіком за спільні сімейні кошти придбали майно, яке складається із 29/50 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель АДРЕСА_1, житловою площею 65,4кв.м., загальною площею 77,1кв.м., який складається з будинку літ. «А», гаражу «В», сараю «В1», погребу «Е», огорожі «№ 1, 2». Крім того, ними було придбано побутову техніку на загальну суму 65 337,65грн., а саме LED телевізор LG 55UJ630V за ціною 30 899,90грн., духову шафу та газову поверхню BOSCH за ціною 15 399,80грн., мікрохвильову піч SAMSUNG за ціною 4 799грн., пральну машинку BSCH за ціною 11 944,80грн., телевізор SAMSUNG за ціною 2 294,15грн., які залишились у користуванні відповідача, згоди про їх розподіл з останнім не досягнуто, через що вона змушена звернутись до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 12.02.2018р. за вказаним позовом було відкрите провадження за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_3 у поданому письмовому відзиві (який зареєстрований 28.02.2018р. за вх. № 1645/вх.) заперечує проти задоволення позовних вимог та просить у задоволенні позову позивачу відмовити у повному обсязі, виходячи з того, що зазначену в позовній заяві побутову техніку він з колишньою дружиною не купував, її взагалі не бачив, та в їхньому домі вона ніколи не перебувала. Щодо поділу нерухомого майна та стягнення половини її вартості на користь позивача, зазначає, що ним не заперечується та визнається той факт, що спірний будинок є спільною сумісною власністю подружжя та частки сторін в ньому є рівними, крім того, ним не чиняться перешкоди ОСОБА_1 у володінні та користуванні зазначеним житлом.
Шляхом подання письмової заяви, що була зареєстрована в суді 13.03.2018р. вх. № 1963/вх., позивач ОСОБА_1 змінила позовні вимоги та просила здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши їй у власність ? частину будинку, що складається із 29/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями; в разі неможливості поділу вказаного житлового будинку в натурі, стягнути з відповідача на її користь компенсацію ? частки його вартості; стягнути компенсацію ? частки вартості побутової техніки в сумі 32 668,82грн., відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 27.12.2018р. цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в частині вимог про стягнення компенсації 1/2 частки вартості побутової техніки в сумі 32668,82грн. - залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині поділу спільного нерухомого майна подружжя та стягнення на її користь 1/2 частки його вартості, підтримала у повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 підтримала позицію своєї довірительниці та просила позовну заяву в частині поділу спільного нерухомого майна подружжя та стягнення на користь позивача 1/2 частки його вартості, задовольнити. Крім того вирішити питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідач - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві проти нього.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію свого довірителя та просив у задоволенні позову позивачці відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період часу з 06 липня 1996 року по 07 лютого 2018 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_3.
За час шлюбу сторони придбали 29/50 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель під АДРЕСА_1, яку було оформлено на відповідача ОСОБА_3, про що свідчить Договір купівлі-продажу, посвідчений 05 квітня 2013 року приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Майбородою Г.П. та зареєстрований в реєстрі за № 545.
Згідно з частиною 3 статті 368 ЦК України та частиною 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. (стаття 70 СК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина 2 статті 71 СК України).
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини 4, 5 статті 71 СК України).
Крім того, у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (стаття 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Судом в ході розгляду справи достеменно встановлено, що 29/50 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель під АДРЕСА_1, набуті подружжям за час шлюбу за спільні сімейні кошти, а отже належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Та обставина, що спірне нерухоме майно набуте подружжям за час шлюбу за спільні сімейні кошти, визнані відповідачем ОСОБА_3 у поданому відзиві на позовну заяву. Дані обставини підтвердили в судовому засіданні і допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № ОС-317, складеної 17 вересня 2018 року судовим експертом Вінницької торгово-промислової палати ОСОБА_8, ринкова вартість 29/50 частки житлового домоволодіння АДРЕСА_1, визначена порівняльним методичним підходом, станом на 17.09.2018р. складає 427179грн. Співставляючи фактичне об'ємно-просторове рішення та внутрішнє планування 29/50 частки житлового будинку, функціональне використання приміщень, ідеальні частки співвласників в одиницях площі з вищенаведеними вимогами основних пунктів нормативної документації, експерт приходить до висновку, що розподіл 29/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовується по АДРЕСА_1 в означених ідеальних частках (по 1/2 та 1/2 частки з метою обладнання окремих ізольованих квартир) виконати неможливо.
Виходячи з того, що спірне нерухоме майно не може бути поділеним між сторонами в натурі, враховуючи той факт, що відповідач не погоджується на сплату грошової компенсації, а позивачем попередньо не внесена на депозитний рахунок суду відповідна грошова сума, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
За таких обставин, спільне нажите подружжям майно необхідно розподілити та визнати за сторонами, за кожним окремо, право власності на 1/2 частку будинку, який складається з 29/50 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель під АДРЕСА_1.
А відтак, в задоволенні вимоги про стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно необхідно відмовити.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 365, 368 ЦК України, ст.ст. 60, 71 СК України, п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Розподілити спільно нажите подружжям майно.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за кожним окремо, право власності на 1/2 частку будинку, який складається з 29/50 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель під АДРЕСА_1.
В задоволенні вимоги про стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Є.В. Сєлін