79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.01.2019 Справа №914/2154/18
Господарський суд Львівської області в складі:
судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Львівського міського комунального підприємства »Львівтеплоенерго», м. Львів,
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЮТЕМ-ТМ-ЛЬВІВ», м. Львів
про стягнення 33912,90 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи
Львівське міське комунальне підприємство »Львівтеплоенерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЮТЕМ-ТМ-ЛЬВІВ» про стягнення 33 912,90грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Ухвалою від 23.11.2018р. Господарський суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №914/2154/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 20.12.2018 року.
Відповідачем 07.12.2018р. було подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, та долучив копії платіжних доручень в підтвердження проведених платежів.
В судовому засіданні 20.12.2018р. оголошувалась перерва до 27.12.2018р.
Позивачем через канцелярію суду 20.12.2018р. та 27.12.2018р. було подано додаткові письмові пояснення по суті спору.
В судове засідання 27.12.2018р. з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав детальний розрахунок заборгованості за теплову енергію за договором № 4694/Л від 01.10.2010 р. та рахунки за період з січня 2016 року по вересень 2018 року (включно).
Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні 27.12.2018р. оголошувалась перерва до 03.01.2019р.
В судове засідання 03.01.2019р. представники стопрін не зявилися, причин неявки не повідомили.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору № 4694/Л від 01.10.2010 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, а також нормами ст.ст. 525, 526, 549, 550, 551 612, 625 ЦК України, ст. 193,231,232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Зокрема зазначає, що відповідач неналежним чином виконував договірні зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.01.2016 р. до 30.09.2018р. в нього утворилася заборгованість з оплати послуги в розмірі 26067,55 грн.
Позивач вважає, що долучене відповідачем платіжне доручення від 11.01.2016р. №1593 не стосується заборгованості, яка виникла у спірному періоді, оскільки згідно призначення платежу у даному платіжному дорученні, оплата була здійснена згідно виставленого рахунку №4694Л-12 від 06.01.2016 року в якому було визначено нарахування за грудень 2015р. в сумі 11 051,01грн. а також зазначено заборгованість, яка виникла раніше. Загальна сума яка підлягала сплаті по даному рахунку становила 15 677,42грн.
Оскільки в січні 2016 року відповідачем було сплачено 10 000 грн (згідно платіжного доручення №1593 від 11.01.2016 року) з них 166.66грн. пішло в оплату пені за грудень 2015р., а решту в рахунок погашення бору.
Окрім того, позивач звертає увагу на те, що у всіх платіжних дорученнях Відповідач зазначає, що це оплата згідно виставленого рахунку із вказанням номера такого рахунку і його дати. У кожному рахунку міститься інформація про заборгованість попереднього місяця, за який він вставлений, а також інформація про розмір заборгованості за попередній період, котра залишилася непогашеною. У графі «сума до оплати» зазначається загальний розмір заборгованості, що існував на момент вставлення рахунку.
Коли Споживач сплачував згідно рахунку, він не зазначав, що це оплата за конкретний місяць, а вказував «згідно рахунку №...», а оскільки в рахунку зазначено загальну суму заборгованості, що підлягає до сплати, це давало право ЛМКП «Львівтеплоенерго» зараховувати дані оплати в хронологічному порядку виникнення заборгованості згідно практики Вищого господарського суду України.
Також позивачем за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховано відповідачу три відсотки річних в розмірі 1984,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5860,41 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач через канцелярію суду 07.12.2018 року подав відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що доступ до вузла обліку теплової енергії має лише позивач. Позивач в односторонньому порядку визначає кількість і вартість теплової енергії і розподіляє її між адміністративними приміщеннями відповідача та жителями будинку по вул. О. Теліги, 21. Суми, які зазначені в розрахунку заборгованості позивача, суттєво відрізняються від фактично сплачених сум згідно платіжних доручень (копії яких додано до відзиву). В позовній заяві не відображена якість наданих послуг. А тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог позивача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовільнити частково з огляду на наступне.
01 жовтня 2010 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та Дочірним підприємством «Львівське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (споживач) укладено договір № 4694/л про постачання теплової енергії в гарячій воді з додатками.
Згідно із п.п.10.1, 10.4 договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2011р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за шістдесят календарних днів до закінчення строку про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
У додатку №1 до договору сторони визначили, що об'єктом теплопостачання є приміщення ВАТ «Південьтеплоенергомонтаж» по вул. О.Теліги,21 загальною опалювальною площею 408,18 кв.м, а також узгодили низку показників, зокрема: максимальне теплове навантаження на опалення (0,03860 Гкал/год), максимальне теплове навантаження на гаряче водопостачання (0 Гкал/год), об'єм споживання гарячої води на місяць (0 м3).
У додатку №2 до договору сторони узгодили схему розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності.
У додатку №3 до договору (сторони узгодили умови припинення постачання теплової енергії.
11 грудня 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №4694/Л від 01.10.2010 року про постачання теплової енергії в гарячій воді. Сторони уточнили в додатках №1 та №2 обсяги споживання теплової енергії.
Так, у додатку №1 до Договору сторони визначили, що об'єктом теплопостачання є приміщення ВАТ «Південьтеплоенергомонтаж» по вул. О.Теліги,21 загальною опалювальною площею 344,18 кв.м, а також узгодили низку показників, зокрема: максимальне теплове навантаження на опалення (0,03270 Гкал/год), максимальне теплове навантаження на гаряче водопостачання (0 Гкал/год), об'єм споживання гарячої води на місяць (0 м3).
У додатку №2 до договору сторони узгодили схему розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності.
У зв'язку із реорганізацією Дочірного підприємства «Львівське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» шляхом перетворення в ТОВ» «ЮТЕМ-ТМ-ЛЬВІВ» 08 квітня 2014 року було укладено додаткову угоду до договору №4694/Л від 01.10.2010 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮТЕМ-ТМ ЛЬВІВ» є правонаступником Дочірнього підприємства «Львівське монтажне управління» Відкритою акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» та бере на себе зобов'язання, визначені договором №4694/Л від 01.10.2010 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до розділу 1 Договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах, згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при відсутності - розрахунковим способом.
Відповідно до п.5.5 договору про постачання теплової енергії у випадку відсутності у споживача приладів обліку теплової енергії для опалення, кількість фактично спожитої теплової енергії для опалення визначається виходячи з теплового навантаження, зазначеного в додатку №1 до договору, з врахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості діб (годин) теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими законодавством формами.
Споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження (п.6.3 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).
На виконання договірних зобов'язань позивачем надано послуги з постачання теплової енергії, що не заперечується сторонами.
Факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії в гарячій воді в опалювальні сезони 2015/2016р.р., 2016/2017 р.р. та 2017/2018 р.р. у приміщеннях відповідача за адресою вул. О.Теліги,21 у м. Львові підтверджується Актами про включення системи тепло споживання.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг теплопостачання (теплову енергію та теплове навантаження) за період з січня 2016 року до вересня 2018 року включно.
Рахунки були отримані відповідачем своєчасно, що підтверджується підписами його представників на зазначених рахунках.
Суд звертає увагу на те, що предметом даного судового розгляду є оплата наданих позивачем послуг в період з січня 2016 року до вересня 2018р. включно.
Так в лютому 2016 року відповідачу було виставлено рахунок №4694Л-1 за січень 2016року, який відповідно до умов договору, відповідач повинен був оплатити до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, тобто не пізніше 15 лютого 2016 року.
Згідно даного рахунку, станом на 01.01.2016р. за відповідачем числилась заборгованість в сумі 15 510,76грн, яка виникла в попередні періоди, зокрема і за грудень 2015р.
Загальна вартість наданих послуг згідно долучених до справи рахунків за період з січня 2016року до вересня 2018 року становить 213537,34грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно долучених відповідачем платіжних доручень, за період січень 2016р. - вересень 2018 року, відповідачем оплачено послуги на загальну суму 216 000,00 грн.
Таким чином враховуючи залишок боргу відповідача станом на 01.01.2016р., загальну вартість послуг наданих позивачем за період з січня 2016р. до вересня 2018р. та суму здійснених відповідачем оплат, залишок боргу відповідача становить 13 048,10грн.
Не заслуговують на увагу суду покликання позивача на те, що здійснені відповідачем оплати зараховувались автоматично в рахунок погашення пені, оскільки такий порядок сторонами в договорі не обумовлений, а норми законодавства на які посилається позивач, регулюють порядок погашення узгоджених грошових зобов'язань.
В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно долучених позивачем розрахунків, позивачем нараховано відповідачу три відсотки річних в розмірі 1984,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5860,41 грн.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків та провівши перерахунок, суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягають 3% річних в сумі 1 237,34грн.
При здійсненні перерахунку інфляційних втрат судом враховано таке.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
З наведеного вбачається, що найменший період визначення інфляційних нарахувань становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою таких нарахувань. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Враховуючи наведене, здійснивши розрахунок інфляційних втрат за спірний період, судом встановлено, що інфляційні втрати відсутні.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 14 285,44грн, з яких 13 048,10 грн основна заборгованість та 1 237,34 грн -3% річних.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 742,22 грн.
Керуючись статтями 10,12,13,14,20,73,74,75,76,79,123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240,247 ГПК України, суд , -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЮТЕМ-ТМ-ЛЬВІВ» ( 79017, м.Львів, вул.О.Теліги,21, код ЄДРПОУ 00114011) на користь Львівського міського комунального підприємства »Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул. Д. Апостола,1, код ЄДРПОУ 05506460 ) 13 048,10 грн основної заборгованості, 1 237,34 грн. 3% річних, та 742,22 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленомурозділом IV ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 04.01.2019р.
Суддя Запотічняк О.Д.