Рішення від 26.12.2018 по справі 911/2361/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2361/18

У справі за позовом Фізичної особи-підприємця Тарнавського Григорія Йосиповича

до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича

про стягнення 152 850,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області 25.10.2018 року надійшла позовна заява б/н від 19.10.2018 року Фізичної особи-підприємця Тарнавського Григорія Йосиповича до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича про стягнення 152 850,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, ціна позову у справі № 911/2361/18 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі № 911/2361/18, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 року між Фізичною особою - підприємцем Тарнавським Григорієм Йосиповичем (далі - позивач, Перевізник) та Фізичною особою - підприємцем Захаровим Олександром Костянтиновичем (далі - відповідач, Експедитор) укладено Договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні № 31.10.2017 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору предметом цього Договору є порядок взаємовідносин, що виникають між Експедитором та Перевізником при плануванні, здійсненні і оплаті транспортних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

На кожне окреме завантаження оформляється транспортне замовлення, яке містить опис умов і особливостей конкретного перевезення і є додатком до цього Договору (п. 2.3 Договору).

Підтвердження факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками Вантажовідправника, Перевізника (Експедитора), отримувача вантажу и митних органів (п. 2.4 Договору).

Розрахунки за виконувані транспортні послуги відбуваються шляхом банківського переказу Експедитором на рахунок Перевізника в гривнях, СКB (USD, EURO) чи в російських рублях, у відповідності до умов, погоджених сторонами і вказаних в заявці на перевезення, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових договорах. Оплата штрафних санкцій виконується в гривнях по курсу НБУ на дату оплати (п. 5.1 Договору).

Підставою для оплати фрахту Експедитором є оригінал рахунку-фактури Перевізника в одному примірнику, оригінал CMR - накладної з митними відмітками і відміткою Вантажоотримувача про приймання вантажу і оригінали інших додаткових документів зазначених в транспортній заявці. Для Перевізника обов'язково надання Акту виконаних робіт. Зазначені документи повинні бути надані не пізніше 30 днів після виконання вантажоперевезення. Ненадання Перевізником вищевказаних документів дає право Експедитору відмовити в оплаті фрахту до моменту надання необхідних документів (п. 5.2 Договору).

Строк оплати послуг Перевізника складає 14 днів для оплати в EUR, USD чи в російських рублях і 7 днів в гривнях з моменту отримання Експедитором документів, вказаних в п. 5.2 даного Договору. При цьому оплата виконується у валюті вказаній в транспортній заявці. Можлива передплата (п. 5.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дати укладення і діє до 31.12.2020 року . Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення Договору не повідомить другу сторону в письмовій формі про свої наміри розірвати договір, його строк автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік (п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем в лютому 2018 року надавались відповідачеві транспортні послуги. Даний факт підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками Актом виконаних робіт № ОУ-0000040 від 27.02.2018 року, відповідно до якого в лютому 2018 року Перевізником виконано перевезення вантажу, згідно заявки № 14/02/2018 від 14.02.2018 року на суму 179 243,82 грн., про що також свідчить виставлений позивачем рахунок № СФ - 0000040 від 27.02.2018 року на суму 179 243,82 грн. та міжнародні товаротранспортні накладні (СМR) № № 266898, 266899, 0353356 (копії наявні в матеріалах справи).

Згідно вищевказаної заявки, позивач надавав (за замовленням відповідача) відповідачеві послуги з перевезення хамону і ковбаси в коробках за маршрутом: Іспанія (Carcheleco, Escalonilla, Zuera) - Україна (м. Київ) митний перехід Рава-Руська, оплата за які здійснюється на протязі 14 банківських днів при наданні оригіналів документів (СМR, рахунку, Акту).

05.03.2018 року на виконання п. 5.2 Договору на поштову адресу відповідача, зазначену в Договорі, позивач надіслав оригінали погоджених сторонами документів, які є підставою для оплати наданих послуг, що підтверджується фіскальним чеком від 05.03.2018 року, випискою з журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача, зокрема листів направлених без опису вкладення, з якого вбачається, що відповідачу 05.03.2018 року були направлені рахунок, накладні СМR, акт виконаних робіт, договір, разова заявка, та витягом-відстеженням поштового відправлення з сайту ПАТ «Укрпошта», яке отримано відповідачем 10.03.2018 року (копії наявні в матеріалах справи).

Факт надання позивачем на користь відповідача послуг з перевезення вантажу за вищенаведеною заявкою відповідачем не заперечено та не спростовано.

Однак, відповідач надані позивачем транспортні послуги своєчасно та в повному обсязі не оплатив, розрахувався частково, зокрема 25.05.2018 року на суму 9 243,82 грн., 20.07.2018 року на суму 10 000,00 грн. та 27.08.2018 року на суму 10 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 752 від 25.05.2018 року, № 14 від 20.07.2018 року та № 701 від 27.08.2018 року відповідно (копії наявні в матеріалах справи), відтак за ним утворилася заборгованість перед позивачем на суму 150 000,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 150 000,00 боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений правочин, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг транспортного експедирування.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що за умовами Договору Експедитор (відповідач) має оплатити позивачу послуги з перевезення, що відповідачем в повному обсязі не виконано, борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 150 000,00 грн. боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих транспортних послуг, позивач просить стягнути з відповідача 2 850,00 грн. інфляційних нарахованих в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за вересень 2018 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, судом встановлено, що вказані нарахування проведено за фактичний період прострочення на фактичну суму заборгованості, у зв'язку з чим інфляційні підлягають задоволенню в заявленому розмірі в сумі 2 850,00 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем в позові заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 600,00 грн. В обґрунтування відповідного клопотання позивач, посилаючись на те, що для отримання правової допомоги по вивченню і огляду доказів, проведення заходів досудового врегулювання спору, складанню та написанню позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості, здійснення арифметичних розрахунків, він звертався до адвоката, на підтвердження чого надав суду Договір б/н від 10.10.2018 року про правову допомогу, укладений з адвокатом Лозою В.М. Факт здійснення відповідних витрат підтверджується квитанцією № 03-10 від 19.10.2018 року на суму 14 600,00 грн., факт надання послуг адвокатом підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю 3 507 від 16.05.2008 року Лози В.М. та Актом передачі наданих послуг щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.10.2018 року, згідно якого адвокат Лоза В.М., здійснював правове супроводження по досудовому врегулюванні спору та подальшу підготовку по написанню та подачі позовної заяви.

Приписами ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позов задоволено повністю, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 600,00 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем повністю.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2 292,75 грн.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в загальній сумі 16 892,75 грн. (2 292,75 грн. судового збору + 14 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Тарнавського Григорія Йосиповича до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича про стягнення 152 850,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича (08200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця Тарнавського Григорія Йосиповича (46024, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. боргу, 2 850 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних та 16 892 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто два) грн. 75 коп. судових витрат.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.12.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін

Попередній документ
79009675
Наступний документ
79009677
Інформація про рішення:
№ рішення: 79009676
№ справи: 911/2361/18
Дата рішення: 26.12.2018
Дата публікації: 08.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію