ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/729/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Національного банку України, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива", вул. Щорса, буд. 7/9, м. Київ, 03150,
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 18-0014/58865 від 05.11.2018 року)
від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, (договір про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2018 року; ордер серія КС № 358122 від 22.05.2018 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 762)
від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представники не з'явилися
установив: Національний банк України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням позичальником (третьою особою по справі) ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива умов Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 року з додатковими угодами до нього. З урахування вказаного боргу та на підставі укладеного договору про іпотеку від 23.06.2014 року просить суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки. В позовній заяві позивач просить суд встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 2 616 300 грн 00к., яка визначена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон".
Під час провадження у справі , суд ухвалою від 19.09.2017 року призначив по справі судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, (Січеславська Набережна, 17, офіс 361, м. Дніпро, 49000), для чого направлено матеріали справи № 909/728/17 та зупинено провадження у справі.
Експертне дослідження Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз не було проведено через невиконання ТОВ "Торгова мережа "Фаворит"", ухвали суду від 27.07.2017 про забезпечення умов роботи судового експерта за месцезнаходженням об'єкта дослідження, про що зазначено в повідомленні № 4779-17 від 09.08.2018 року( арк. справи 224-226-том -1)
24.09.2018 відповідачем подано клопотання про призначення по справі судової інженерно-технічної експертизи.
В судовому засіданні 09.10.2018 року суд відмовив в клопотанні про призначення вказаної вище експертизи, у зв'язку із призначенням уже вказаної експертизи.
09 жовтня 2018 року відповідачем по справі подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі №910/11236/18.
09 жовтня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2018 року (до 10:00год).
В судовому засіданні 19.11.2018 року суд відмовив в клопотанні про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях, які долучені до матеріалів справи, та просить суд позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№13939/18 від 14.09.18) та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивує безпідставністю заявленого позову. В обгрунтування заперечень посилається на неправомірність визначення позивачем початкової ціни продажу предмета іпотеки, мотивуючи тим, що станом на момент розгляду справи термін дії звіту, яким визначено ринкову овартість предмета іпотеки закінчився (оцінка датована 24.03.2017 і у звіті зазначено, що строк його дії становить 12 місяців за умови незмінності економічної і політичної ситуації в Україні). При цьому відповідач вказує на відсутність зазначення позивачем факторів, які б могли вплинути на знецінення предмету іпотеки чи на вартісну якість предмету іпотеки.
В клопотанні (вх.№129195/18 від 16.08.17) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива" заперечує щодо ціни предмету іпотеки, вказуючи на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вартістю нижчою від дійсної ринкової вартості призведе до мінімізації погашення заборгованості за Кредитним договором, відповідно і збільшення витрат третьої особи, пов'язаних з виведенням банку з ринку та збільшення безнадійного кредитного портфеля НБУ.
В судове засідання третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повноваженого представника не направила, хоча про розгляд справи була повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№19788 від 19.12.18. Причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань не подавала.
За приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За наведеного та відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та враховуючи той факт, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива", у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності його представника за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступні обставини справи.
13 травня 2014 року між Національним банком України (по договору - кредитор/по справі - позивач) та Публічним акціонерним товариством "КБ "Фінансова ініціатива" (по договору - позичальник/ по справі - третя особа) укладено Кредитний договір №12/09/5 з Додатковими угодами до нього , а саме: №1 від 28.05.2014 року, №2 від 04.06.2014 року, №3 від 01.12.2014 року, №4 від 23.12.2014 року, №5 від 26.02.2015 року (надалі Кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на суму 2 000 000 000 гривень на строк з 13.05.2014 року до 30.12.2016 року шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 №12/09.
Процентна ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню, її розмір встановлюється на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України та становить 19,0% річних.
Додатковим договором №1 від 28.05.2014 року до Кредитного договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитом на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25 річних. Процентна ставка за кредитом протягом дії Кредитного договору не підлягає коригуванню.
Згідно до п.1.3 Кредитного договору для нарахування процентів строк користування кредитом, згідно з умовами цього Кредитного договору починається з дня надходження коштів на кореспонденський рахунок позичальника і закінчується в день, який передує даті повернення коштів.
Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту (п.1.4).
Пунктом 2.1.1. та 2.3.2. Кредитного договору передбачено, що після підписання цього кредитного договору кредитор зобов'язується перерахувати на рахунок позичальника кошти відповідно до п. 1.1 . цього Кредитного договору, а позичальник в свою чергу зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання відповідно до умов кредитного договору в тому числі повернення кредитору суму кредиту у терміни, визначені кредитним договором та проценти за користування кредитом.
На виконання вказаного пункту Кредитного договору позивачем перераховано кошти, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія меморіального ордеру.
23 червня 2014 року, з метою забезпечення виконання основного зобов'язання, що випливає із зазначеного кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 року, між Національним банком України (по договору - іпотекодержатель/по справі - позивач ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (по договору - іпотекодавець/по справі - відповідач) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Згідно з пунктом 5 вказаного вище договору іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №277 та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 255183812116) об'єкт нерухомості - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 469,3 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.Шевченка,277.
За змістом договору, ринкова вартість предмету іпотеки, згідно Висновку про вартість об'єкту оцінки, станом на 03.06.2014 року складає 2 699 643 грн 00к.
Згідно п.14.8.1. Договору іпотеки іпотекодержатель має право з метою задоволення свої вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні.
Відповідно до п. 14.8.2 вказаного вище договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 14.9 Договору іпотеки визначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі , що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки , а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
06 квітня 2017 року позивачем на адресу відповідача та третьої особи направлено вимоги (№18-0013/25198 від 05.04.2017, №18-0013/25207 від 05.04.2017) про сплату заборгованості за Кредитним договором, яка ні третьою особою, ні відповідачем не виконані, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
В спірному випадку між сторонами виникли договірні зобов'язання на підставі кредитного договору та договору іпотеки.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
В контексті ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою Договір №12/09/5 від 13.05.2014 року (із змінами і доповненнями) є кредитним договором, згідно якого та з урахуванням приписів ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до умов Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню, її розмір встановлюється на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України та становить 19,0% річних.
Додатковим договором №1 від 28.05.2014 року до Кредитного договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитом на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25 річних. Процентна ставка за кредитом протягом дії Кредитного договору не підлягає коригуванню.
Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору, зокрема, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до підпункту 2.3.2 п.2.3 Кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання відповідно до умов кредитного договору в тому числі повернення кредитору суму кредиту у терміни, визначені кредитним договором та проценти за користування кредитом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, в порушення вказаних норм чинного законодавства та умов Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.14 позичальник Публічне акціонерне товариство "КБ "Фінансова ініціатива" не повернуло у встановлені договорами строки кредит та відсотки за його користування, внаслідок чого у останнього станом на 16.05.2017 року виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, зокрема заборгованість по кредиту 2 135 893 013 грн 70 к., з яких: 2 000 000 000 грн 00к. - заборгованість за кредитом, 135 863 013 грн 70к. - заборгованість по процентам та 30 000 грн 00к. - штраф.
Доказів сплати позичальником зазначеної заборгованості суду не надано.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Так підпунктом 2.3.16 п.2.3 Кредитного договору сторонами домовлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором позичальник зобов'язується сплатити кредитору штраф у сумі 30 000 грн 00к.
Відповідачем не подано суду доказів вчасного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором. Таким чином стягнення вказаного штрафу є обгрунтованим та таким, що підлягає стягненню.
Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1 та 3 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно статті 3 Закону України "Про іпотеку" Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Пунктом 14.9 Договору іпотеки визначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
За змістом ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
06 квітня 2017 року позивачем направлено на адреси відповідача та третьої особи вимоги (№18-0013/25198 від 05.04.2017, №18-0013/25207 від 05.04.2017) про сплату заборгованості за Кредитним договором та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі не сплати боргу, що підтверджується фіскальними документами, описами вкладеннями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Однак, вимоги Національного банку України були залишені без виконання як третьою особою по справі так і відповідачем.
Таким чином, у зв'язку з не виконанням ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" зобов'язань за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.14 позивач по справі наділений правом звернути стягнення на предмет іпотеки по Іпотечному договору від 23.06.2014р., укладеному між Національним банком України (Іпотекодержатель) та ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" (відповідач по справі), та який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 23.06.2014р. зареєстрованого за №1652 .
Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Щодо визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, то з урахуванням заперечень відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до умов Договору про іпотеку від 23.06.14 визначено, що ринкова вартість предмету іпотеки складає 2 699 643 грн.
Долучений позивачем до позову експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" , щодо визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки містить висновок про ринкову вартість об'єкта іпотеки станом на 24.03.2016 - 2 616 300грн.
Судом, з метою визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки призначалась судова експертиза. Однак з вини відповідача вона не проведена.
Поданий позивачем експертний висновок щодо визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки, судом до уваги не беруться, оскільки термін дії звіту про оцінку (висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" станом на 23.06.2014 року) закінчився станом на момент розгляду справи.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про врахування позиції ОСОБА_5 Верховного суду у Постанові від 21.03.2018 року (справа №235/3619/15-ц),а саме.
Згідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Тобто, максимальна сума грошей, яку погодиться заплатити покупець і мінімальна сума грошей, яку погодиться отримати продавець на відкритому конкурентному активному ринку, якщо продаж не є терміновим.
Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.
Разом з тим відповідно до статей 19 (Закон № 1404-VIII), 57 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон N 1404-VIII) сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.
Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.
За наведеного та за наявності розбіжностей щодо визначення початкової ціни продажу майн, суд приходить до висновку провести реалізацію іпотечного майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", тобто без визначення у резолютивній частині рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
З врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 7, 33, 35, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. 9, 410, 526, 549, 551, 575, 589, 610, 612, 1048, 1049, 1050, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про звернення стягнення на предмет іпотеки задовльнити.
В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства КБ "Фінансова ініціатива" (м. Київ, вул. Щорса, буд 7/9, код 33299878) за Кредитним договором № 12/09/5 від 13.05.2014р. (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) в загальній сумі заборгованості 2 135 893 013 грн 70к. (два мільярда сто тридцять п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто три тисячі тринадцять гривень сімдесят копійки), яка складається із заборгованості за кредитом - 2 000 000 000 грн 00к. (два мільярди гривень), заборгованості за процентами 135 863 013 грн 70к. (сто тридцять п'ять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі тринадцять гривень сімдесят копійки), штраф - 30 000 грн 00к. (тридцять тисяч) звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 23.06.2014 року, укладений між Національним банком України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Мережа “Фаворит" (вул Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31524633), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1649 на наступне майно: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 469,3 кв.м., що розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 227, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2008 року, посвідченгого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за №277 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 255183812116.
Встановити спосіб реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, код 31524633) на користь Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код 00032106) - 39 244 грн 50 к. (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок чотири гривень п'ятдесят копійки) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 02.01.2019
Суддя Фанда О. М.