вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
27.04.09Справа №2а-8330/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Усковій О.І.
за участю 3-ї особи ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради
до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим
про скасування постанови
Суть спору: Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради звернулося до суду з позовною заявою про скасування постанови старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Ломакіної О. А. від 13.10.2008 року про арешт коштів боржника. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Керченського міського суду відповідачем накладено арешт на грошові кошти у розмірі 1880,00 грн. на п/р 35217038000630 ГУ ГКУ в АР Крим м. Сімферополя, МФО 824026, ЗКПО 03193942, КПК 2501250, КЕКР 1341 Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради. Однак на даний момент відсутня можливість виконати рішення суду, оскільки законодавчо не визначені додаткові вимоги відносно порядку здійснення виплат допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Скеровані на адресу Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів АР Крим, Міністерства праці та соціальної політики України запити щодо визначення дій органу праці та соціального захисту населення у ситуації, що склалася, залишилися без відповіді. Списання коштів з рахунку позивача приведе до небажаних наслідків, а саме: особи, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС не отримають поточні соціальні виплати, що у свою чергу призведе до нових масових пред'явлень позовів до суду.
Представник позивача у судове засідання 27 квітня 2009 року не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради.
Представник відповідача у судове засідання не з'явися, скерував на адресу суду заперечення на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у відсутність представника Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим. У запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що 17.12.2008 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту, накладеного постановою від 13.10.2008 року на суму 1880,00 грн., у зв'язку з тим, що грошові кошти списано з поточного рахунку Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим. Відповідач вважає, що дії державного виконавця є обґрунтованими і правомірними, не протирічать діючому законодавству.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, враховуючи їх клопотання.
Третя особа у судовому засіданні заперечувала проти позову та наполягала на виконанні рішення суду Керченського міського суду АР Крим.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з частиною 1 статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідачем по справі виступає відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в АР Крим, правовий статус якого визначається Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року. Згідно зі ст. 2 даного нормативно - правового акту примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець, здійсняючи свої повноваження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірки, огляди приміщень і сховищ, накладати арешт на майно боржника, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом та інше.
Отже, органи державної виконавчої служби у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року Керченським міським судом АР Крим винесено ухвалу про задоволення заяви УПСЗН КМР, змінено порядок і спосіб виконання постанови Керченського міського суду у справі № 2-а-56/2008 від 22.01.2008 року та вказано, що постанова підлягає виконанню шляхом списання з поточного рахунку Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради № 35217038000630 ГУ ГКУ в АР Крим м. Сімферополь МФО 824026, ОКПО 03193942, КПК 2501250, КЕКРО 1341 на користь ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1 суми у розмірі 1880,00 грн.
Цього ж дня Керченським міським судом АР Крим було видано виконавчий лист щодо виконання ухвали від 11.08.20008 року у справі № 2-а-56/2008.
13 жовтня 2008 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби КМУЮ Ломакіною О. А. при примусовому виконанні виконавчого листа Керченського міського суду у справі № 2-а-56/2008 від 11.08.2008 року накладено арешт на грошові кошти у розмірі 1880,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку № 35217038000630 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 03193942, КПК 2501250, КЕК 1341, який належить Управлінню праці та соціального захисту населення Керченської міс якої Ради.
З матеріалів справи також вбачається, що 17 грудня 2008 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби КМУЮ Ломакіною О. А. при примусовому виконанні виконавчого листа Керченського міського суду у справі № 2-а-56 від 11.08.2008 року знято арешт, накладений постановою від 13.10.2008 року на суму 1880,00 грн. з поточного рахунку № 35217038000630 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 03193942, КПК 2501250, КЕК 1341, який належить Управлінню праці та соціального захисту населення Керченської міс якої Ради у зв'язку з тим, що сума боргу списана з поточного рахунку боржника у повному обсязі.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.
Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, державний виконавець має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до статті 50 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Аналогічна приписи містить розділ 5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджена наказом міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв на підставі, в межах своїх повноважень та виходячи з приписів Закону України «Про виконавче провадження». Дії відповідача були скеровано виключно на виконання судового рішення, так як рішення Керченського міського суду АР Крим добровільно боржником не виконувалося.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача на те, що рішення Керченського міського суду АР Крим не може бути виконано, оскільки законодавчо не визначені додаткові вимоги відносно порядку здійснення виплат допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, суд вважає нікчемними.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктом владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі “Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд також вважає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини Справа “Жовнер проти України” від 29.06.2004 року.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої невиплати особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС допомоги на оздоровлення.
Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідач довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо, а тому суд не знаходить підстав задля задоволення позовних вимог.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.04.09 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.05.09 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94,160-163,181 КАС України, суд -
У задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Латинін Ю.А.