вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
27.04.09Справа №2а-5560/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Усковій О. І.,
за участю представника позивача Ніколаішвілі В.Я., представників відповідача Коломійця О.М., Сильченкової І. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим
до Акціонерного товариства закритого типу «КРЕДО-КП»
про стягнення штрафу
Суть спору: Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до АТЗТ «Кредо-КП» про стягнення штрафу в сумі 850,00 грн. Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що відповідач не надав до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим регулярної інформації за 2005 р., котра повинна була бути надана та розкрита згідно ст. ст. 39, 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р., Положення про подання річного звіту закритими акціонерними товариствами до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.06.2003 р. № 227. Наведене стало підставою для винесення постанови про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів від 10.10.2007 року № 155-АР у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн. Добровільно сума штрафу не сплачується, що стало підставою для звернення до суду.
Представник позивача у судовому засідання на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача письмових пояснень на позовну заяву не надав, у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що штраф застосовано з порушенням строку для застосування до суб'єкта господарської діяльності адміністративно господарських санкцій визначеного ст.250 Господарського кодексу України.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже позивач є суб'єктом владних повноважень, а спір про стягнення штрафу накладеного позивачем на відповідача при виконанні владних управлінських функцій має ознаки публічно-правового спору та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996р. за № 448/96-ВР ( із змінами та доповненнями) (далі Закон № 448) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює захист інтересів держави шляхом державного регулювання ринку цінних паперів, тобто здійснення комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попереджує зловживання та порушення у цій сфері.
Відповідно до ст.5 Закону № 448 державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Згідно з Положенням про Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 585 від 14.10.2005 р. Управління є територіальним органом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, підпорядкованим та підзвітним їй та реалізує в АРК завдання, покладені на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» 23.02.2006р № 3480-ІV із змінами і доповненнями, регулярна інформація про емітента - річна та квартальна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондовому ринку (в том числі в електронному вигляді).
Річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів.
Річний звіт - це документ (у паперовій та електронній формах), який характеризує господарсько-фінансове становище і результати діяльності емітентів з метою інформування громадськості.
Відповідно до п.14 ст.8 Закону № 448 до повноважень Державної комісії України з цінних паперів та фондового ринку входить накладання адміністративних стягнень, штрафних та інших санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників.
Відповідальність за ненадання інформації передбачена ст. 11 Закон № 448 у розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 12 Закону № 448 штрафи, передбачені статтею 11 цього Закону, накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії, начальником відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступником після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
03 жовтня 2007р. Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим у відношенні АТЗТ «Кредо-КП» було складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 155-АР ( а. с. 5).
10 жовтня 2007 року на підставі акту № 155-АР Комісією було винесено постанову № 155-АР про накладення штрафу у сумі 850,00 грн. за відсутність інформування громадськості АТЗТ «Кредо-КП» про своє фінансово-господарське становище за 2005 рік, яка розкривалася згідно ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 року № 1201-ХII ( зі змінами та доповненнями) та розкривається згідно ст. 39, ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року № 3480-IV та рішення ДКЦПФР Про порядок інформування громадськості акціонерними товариствами та емітентами облігацій від 03.06.2003 року № 221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 року № 530/7851 та Інструктивного листа щодо порядку подання регулярної та особливої інформації емітентами цінних паперів та інформування громадськості емітентами цінних паперів про свій фінансово-господарський стан і результати діяльності, затвердженого емітентами цінних паперів про свій фінансово-господарський стан і результати діяльності , затвердженого рішенням ДКЦПФР від 20.06.2006 р. № 417. ( а. с. 4).
Постанова відповідачем не оскаржена, добровільно штраф не сплачено.
Однак позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 217 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф є різновидністю адміністративно-господарських санкцій.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф -це грошова сума, яка сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету при порушенні ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за котрі з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір та порядок його стягнення визначаються законами, які регулюють податкові та інші відношення, в котрих допущені правопорушення.
Відповідно до п.14 ст.8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”N 448/96-ВР від 30.10.1996 року до повноважень Державної комісії України з цінних паперів та фондового ринку входить накладання адміністративних стягнень, штрафних та інших санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників.
Таким чином, суд вважає, що штраф за порушення законодавства про цінні папери є адміністративно-господарською санкцією, на застосування якої встановлені строки, передбачені ст. 250 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.
Отже, саме з 30.04.2006 року позивач дізнався про вчинене відповідачем порушення, тому саме з цієї дати здійснюється обчислення строку для застосування до суб'єкта господарської діяльності адміністративно -господарських санкцій.
Таким чином, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України строк застосування санкцій закінчився 30.04.2007 року, в той час як постанова про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів № 155-АР винесена 10.10.2007 року, тобто з порушенням визначеного ст.250 Господарського кодексу України строку, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.04.09 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 05.05.2009 року.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 159, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Латинін Ю.А.