вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
16.03.09Справа №2а-7869/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Лєбєдєвій О.М.,
за участю представника позивача Сухової Т.О., представника відповідача Романець С.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
,
за позовом Чорноморського районного споживчого товариства
до Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суть спору: Чорноморське районне споживче товариство (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Чорноморському районі АР Крим № 0000382301/0 від 07.11.2008 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час перевірки помилково дійшовши висновку про те, що укладений між Чорноморським районним споживчим товариством і підприємцем ОСОБА_1 попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна хлібозаводу та обладнання хлібозаводу є нікчемним і нарахував позивачу податок на прибуток у розмірі 106431,40 грн. на всі авансові платежі отримані від підприємця ОСОБА_1
У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позовну заяву, однак після з'ясування обставин справи погодився з доводами позивача.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення органу податкової інспекції, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити чи прийняте податкове повідомлення рішення відповідачем на підставі Законів України, безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
29.10.2008 року ДПІ у Чорноморському районі АР Крим було проведено планову виїзну перевірку «Чорноморського районного споживчого товариства» (код за ЄДРПО України 01779346) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої було складено акт № 20/01779346/23-01 (а. с. 14-21).
На підставі акту перевірки від 29.10.2008 року № 20/01779346/23-01 ДПІ у Чорноморському районі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 07.11.2008 року, в яком визначено суму основного зобов'язання з податку на прибуток на загальну сумі 133156,32 грн., з яких 106431,4 грн. основний платіж, 26724,92 грн. штрафні (фінансові) санкції ( а. с. 13).
Судом встановлено, що 28.01.2008 року між Чорноморським районним споживчим товариством і приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна хлібозаводу за адресою АДРЕСА_1 ( а. с. 27).
Пунктом 3.1 попереднього договору від 28.01.2008 року встановлено, що перехід права власності відбувається у момент повної оплати, що оформлюється договором купівлі-продажу (основний договір).
За умовами пункту 4 попереднього договору від 28.01.2008 ціна нерухомого майна, яке відчужується, узгоджена продавцем та покупцем складає 1977533,00 грн. оплата здійснюється у національній валюті. Попередня авансова оплата у розмірі 10% від ціни договору повинна бути перерахована продавцю до 01.03.2008 року. Остаточний строк оплати визначений згідно додатку № 1 , який є невід'ємною частиною договору.
З матеріалів справи вбачається, що задля виконання вимог попереднього договору купівлі-продажу від 28.01.2008 року підприємцем ОСОБА_1 було перерахована позивачу 530000,00 грн.:
- приходний касовий ордер серії 12 АААБ 447564 від 25.01.2008 р. на суму 10000,00 грн ( сума ПДВ - 1666,67 грн., сума без ПДВ - 8333,33 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер серії 12 АААБ 447582 від 29.01.2008 р. на суму 20000,00 грн. (сума ПДВ - 3333,33 грн., сума без ПДВ - 16666,67 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер серії 12 АААБ від 30.01.2008 р. на суму 20000,00 грн (сума ПДВ - 3333,33 грн., сума без ПДВ - 16666,67 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер серії 01 АААК 235542 від 03.03.2008 р. № 240 на суму 160000,00 грн. (сума ПДВ - 26666,66 грн., сума без ПДВ - 13333,34 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер серії 01 АААМ 229613 від 03.03.2008 р. № 307 на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ - 13333,33 грн., сума без ПДВ - 66666,67 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер серії 12 АААБ 446815 від 14.04.2008 р. № 609 на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ - 13333,33 грн., сума без ПДВ - 66666,67 грн.), призначення платежу: авансова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер серії 10 АААА 389471 від 14.05.2008 р. № 815 на суму 10000,00 грн (сума ПДВ - 1666,67 грн., сума без ПДВ - 8333,33 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер № 913 від 27.05.2008 р. на суму 70000,00 грн (сума ПДВ - 11666,67 грн., сума без ПДВ - 58333,33 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод,
- приходний касовий ордер № 1018 від 10.06.2008 р. на суму 80000,00 грн (сума ПДВ - 13333,33 грн., сума без ПДВ - 66666,67 грн.), призначення платежу: часткова сплата за хлібозавод.
На думку відповідача позивач в порушення п.п. 4.1.1, 11.3.1 п. 4.1, 11.3 ст. 4, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необґрунтовано не включив до складу валового доходу суми грошових коштів, які надійшли в касу, за винятком сум ПДВ (88333,30 грн.), як часткова сплата за продаж товарів у сумі 441666,7 грн., Дт 301/Кт 377.
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/3690, визначає доходи як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Власним капіталом є частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що:
- матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів;
- нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку;
- кошти - гривня або іноземна валюта.
Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.94 під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Згідно з пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі, відносяться до основних фондів групи 1.
Підпунктом.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.
Відповідно до п.п. 8.4.5, п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.
У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.
Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що авансові суми, які були отримані позивачем за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року за попереднім договором не можуть бути включені до складу валових витрати, оскільки в цей податковий період майно, що продається не виведено з експлуатації, переходу права власності на майно хлібозаводу за адресою АДРЕСА_1 не відбулося, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд, враховуючи вимогу позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, вважає за можливе, відповідно до ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача та вирішує, у зв'язку з тим, що нечинним визнається нормативно-правовий акт, а акт індивідуальної дії може бути лише скасовано, як протиправний, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Чорноморському районі АР Крим № 0000382301/0 від 07.11.2008 р.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, який і підлягає поверненню.
Під час судового засідання, яке відбулось 16.03.09 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.03.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим № 0000382301/0 від 07.11.2008 р.
Стягнути з Державного бюджету України (пр 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь Чорноморського районного споживчого товариства (96400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Революції, б.7, ідентифікаційний код 01779346) судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Латинін Ю.А.