вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
05.03.09Справа №2а-7677/08/4
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі Заєвській Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
,
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим
про зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної державної допомоги,
Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління ПФУ в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач), просить зобов'язати нарахувати недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006-2007 роки у сумі 2 733,30 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач зазначив, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Також позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, а також просить розглянути справу у його відсутності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 року відкрито провадження по справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заперечення на адміністративний позов, просив суд розглядати справу без участі його представника.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004, № 2195-IV дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером за віком, має статус дитини війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що відповідачем не спростовується. Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону.
Згідно зі статтею 110 Закону України від 20.12.2005 № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Відповідно до п.17 ст.77 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2006 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Але судом встановлено, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 № 3367-ІV п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключений, тобто дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік поновлена. Зазначений Закон набрав чинності з 02.04.2006р.
Згідно з ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V у 2007 році були внесені зміни, згідно яким підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Пунктом 12 ст.71 Закону № 489-V зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V, а також зупинення дії статті 6 на 2007рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення п. 12 статті 71, а також ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007р.
Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючою.
Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ОСОБА_2 норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV.
Але, приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 КАС України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону України від 20.12.2005 року № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2006 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Згідно з ч. 1 ст.62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
На підставі викладеного, суд не може визнати обґрунтованими доводи відповідача, що позов не може бути задоволеним у зв'язку з невизначеністю мінімального розміру пенсії за віком, яка має бути підставою для розрахунку щорічної грошової допомоги.
Таким чином, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно здійснювати за наступною формулою:
з 02.04.06р. по вересень 2006р. (359грн. х 30%) = 107,70грн. щомісячно;
з жовтня по грудень 2006р. (366грн. х 30%) = 109,80грн. щомісячно.
з липня по вересень 2007р. (410,06грн. х30%)= 123,02грн. щомісячно;
з жовтня по грудень 2007р. (415,11грн.х30%)=124,53грн. щомісячно;
Судом встановлено, що позивач протягом 2006, 2007 років не отримував щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційне через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься , зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання , інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Постанови №1261 приходить до висновку, що саме відповідач мав здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Суд також вважає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, у тому числі той, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини Справа “Жовнер проти України” від 29.06.2004 року.
На підставі викладеного, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо несплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Відповідно до ч.2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.
На підставі викладеного, суд вважає можливим вийти за межи позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити нарахування позивачу неправомірно недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з липня 2007р. по грудень 2007р. у розмірі, встановленому законом з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму на 1%.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривня 70 копійок.
У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні 05 березня 2009 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 10 березня 2009р.
Керуючись ст. ст. 94,99,100,158-163,167 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління ПФУ в м. Ялта АР Крим нарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 02.04.2006 р. по 30.09.06р. у розмір 107,70 грн. щомісячно, з жовтня 2006р. по грудень 2006р. у розмірі 109,80 грн. щомісячно, з 09.07.07р. по 30.09.07р. у розмірі 123,02 грн. щомісячно, з жовтня по грудень 2007р. у розмірі 124,53 грн. щомісячно.
3.В решті позовних вимог відмовити.
4.Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 гривня 70 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Циганова Г.Ю.