вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.02.09Справа №2а-2208/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Усковій О.І.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сокол О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ,
за позовом ОСОБА_1
до прокурора Автономної Республіки Крим Бойко Володимир Никифорович
про визнання прокурора причетним до порушення законності та стягнення
Суть спору: Позивач звернувся у суд з вищевказаним позовом до відповідача, мотивуючі свої вимоги, тим що, протягом 2003-2007 років, за наслідками розгляду прокуратурою АР Крим його та акціонерів ЗАТ «Кримводбуд» заяв про повідомлення про порушення норм законодавства з боку посадових осіб ЗАТ «Кримводбуд» було винесено 10 постанов про відмову в порушенні кримінальної справи. У подальшому дані постанови були скасовані Генеральною прокуратурою України. Позивач вважає дії прокурора АР Крим такими що суперечать чинному законодавству, просить суд визнати його причетним до порушення Конституції України, Законів України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян» та стягнути матеріальні затрати у зв'язку з відрядженнями до ГПУ (м. Київ) на суму 255 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 1 грн.
Позивач у ході судового розгляду позов підтримав, доповнив його додатковими вимогами, просив стягнути з відповідача 272,92 грн., які витратив на останню поїздку до Генеральної прокуратури України. Також додав, що на час розгляду справи скасовано 13 постанов прокуратури АРК про відмову у порушені кримінальних справ відносно посадових осіб ЗАТ «Кримводбуд». Факти на які він посилався у своїх письмових зверненнях до прокуратури АРК залишені без уваги, особисто прокурор АР Крим Бойко В.Н. у часи прийому не приймає його, чим порушує його права та права акціонерів ЗАТ «Кримводбуд», які протягом тривалого часу не можуть поновити порушені права у наслідку незаконного розподілу акцій, збільшення статутного фонду підприємства та інше. Крім того, просив постановити окрему ухвалу відносно незаконних дій прокурора АР Крим Бойка В.Н., який допустив порушення його законних прав. Також уточнив вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідача у сумі 1 грн., так як останній спричинив йому моральні страждання і тривалий час позивач вимушений приймати заходи для поновлення своїх порушених прав. На задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення, суду пояснив, що з боку прокурора АР Крим Бойка В.Н. права позивача порушені не були. ОСОБА_1 протягом 2003-2008 років звертався з заявами до прокуратури АР Крим про вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ЗАТ «Кримводбуд» у сфері господарської діяльності підприємства. Постанови прокуратури АР Крим про відмову у порушенні кримінальних справ, які приймалися за наслідками заяв ОСОБА_1 скасовувалися Генеральною прокуратурою України та поверталися для організації додаткової перевірки. Відповідно до журналів особистого прийму громадян посадовими особами прокуратури АР Крим ОСОБА_1 приймався, як особисто Бойко В.Н., так першими посадовими особами прокуратури. Розходи на відрядження повинна відшкодовувати організацією, яка направляла позивача до відрядження, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як прокурор діяв у межах своїх повноважень і прав позивача не порушив. Підстав для постановлення окремої ухвали не вбачає, просить у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.
Розглянув матеріали справи, дослідив надані докази, вислухав пояснення сторін, суд,
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з статтею 5 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789 органи прокуратури України становлять єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Таким чином, прокурор АР Крим Бойко В.Н., як посадова особа, яка займає керівну посаду в органах прокуратури України, у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Так, судом встановлено, у продовж 2003-2008 років ОСОБА_1 звертався з письмовими заявами до прокуратури АР Крим про порушення діючого законодавства України посадовими особами ЗАТ «Кримводбуд».
За наслідками розгляду його заяв були винесені постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 04.03.03, 01.08.03, 23.01.04, 18.02.04, 09.09.04, 22.09.04, 01.08.06, 01.08.06, 27.12.06, 12.04.07, 14.06.07, 04.12.07, 05.06.08, які були скасовані у порядку передбаченому ст.227 КПК України і направленні для додаткової організації перевірки Генеральною прокуратурою України (а.с.44-139), про що було повідомлено позивачу.
Питання про скасування прийнятих постанов прокуратурою АР Крим було порушене ОСОБА_1, який 26.03.08 та 12.09.08 був присутнім на прийомі в Генеральній прокуратурі України.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 05.11.1991р. №1789 громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ст.15 Закону).
Положення статті 18 Закону передбачають, що права громадянина при розгляді скарг, а саме: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Стаття 12 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Так, вимоги ОСОБА_1 щодо визання дій прокурора АР Крим такими, що порушують вимоги Закону України «Про звернення громадян» у судовому засіданні не знайшли підтвердження.
Як вбачається з матеріалів справи позивач був прийнятий прокурором АР Крим Бойком В.Н., про що свідчать відповідні записи в журналі особитого прийому громадян від 20.03.07, 22.01.08, 19.02.08, 18.03.08, а також його заступниками у продовж 2008 року.
Наданні позивачем акти про неприйняття його на особистому прийомі посадовими особами прокуратури АР Крим належним чином не оформлені, не містять відміток прокуратури та не засвідчені підприємством, від імені якого позивач та інші особи зверталися як акціонери, тому не можуть прийняті судом як докази у справі.
Враховуюче зазначене, посилання ОСОБА_1 на порушення відповідачем Закону України «Про звернення громадян» є безпідставними.
Крім того суд звертає увагу позивача, що 24.10.08 прокуратурою АР Крим винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно голови правління ЗАТ «Кримводбуд» за наслідками проведеної додаткової первірки після скасування попередніх постанов Генеральною прокуратурою України.
Листом Генеральної прокуратури України від 09.01.09 №06/2-9677-02 прокуратуру АР Крим повідомлено про погодженність з прийнятою 24.10.08 постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Таким чином, зроблені прокуратурою АР Крим висновки щодо прийнятих постанов про відмову у порушенні криманальної справи за заявами ОСОБА_1 є погодженими Генеральною прокуратурою України.
Відносно звернень ОСОБА_1 до прокуратури АР Крим щодо порушень з боку прокурорсько-слідчих працівників під час розгляду скарг на непровомірні дії службових осіб ЗАТ «Кримводбуд» Генаральною прокуратурою України погоджені висновки викладені у постанові про відмову у порушені кримінальної справи відносно працівників прокуратури АР Крим від 08.08.08.
Викладені вище обставини та факти не підтверджують доводи позивача у частині неправомірності дії працівників прокуратури АР Крим при розгляді його скарг та заяв.
Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідач довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо.
Щодо стягення з відповідача розходів на відрядження до м. Києва у сумі 527 грн. 64 коп., у зв'язку з необхідністю скасування прийнятих прокуратурою АР Крим постанов про відмову у порушенні кримінальної справи прийнятих за його зверенннями, суд зазначає. Відповідно до п.1 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.98 №59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Посвідчення про відрядження оформлені ОСОБА_1 Сімферопольською партийною організацією Всеукраїнського обєднання «Батьківщина», однак належним чином не оформлені, не містять наказів про відрядження. З наданих позивачем доказів не вбачається, що останній знаходився у трудових відносинах з партійною організацією та представляв саме її інтереси у відрядженні, що дає підстави для висновку про хибність вимог у цій частині. Взагалі обов'язок щодо відшкодування витрат здійсненних на відрядження покладається на установу, організацію або підприємство, яке направило особу до відрядження у зв'язку з його діяльністю.
Відповідно до статей 56, 62 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування шкоди провадиться з державного бюджету лише у випадках, що прямо передбачені у законі, а саме: статтями 1167, 1174 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» N 266/94-ВР та Положенням про застосування цього закону (затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. N 6/5/3/41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 березня 1996 р. за N 106/1131).
Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року N 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п.4 постанови Пленуму).
Позивач просить стягнути заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 1 грн. з прокурора АР Крим Бойка В.Н., однак жодних доказів у підтвердження даних позовних вимог суду не надав, не обґрунтував розмір суми шкоди, що є також підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд не знаходить дії прокурора АР Крим Бойка В.Н. такими, що порушують права та інтереси ОСОБА_1, а тому не вбачає підстав для задоволення його позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, судовий збір сплачений при зверненні до суду не повертається.
Постанову складено повністю 10.02.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Латинін Ю.А.