вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
04.03.09Справа №2а-6805/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Лєбєдєвій О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Івіної А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
,
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим
про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання певних дій
Суть спору:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (далі відповідач) про визнання його права на перерахунок пенсії з 01.04.2007 року з урахуванням введення додаткового щомісячного виду грошового забезпечення - премії понад раніше встановленого законодавством України 33,3 % розміру на підставі Постанови КМ України від 28.03.2007 року № 594 та наказу МО України від 14.04.2007 року № 175, визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим щодо не нарахуванням йому пенсії з 01.04.2007 року у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та спонукання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2007 року з урахуванням введення щомісячної премії, встановленої наказом МО України від 14.04.2007 року № 175 на підставі Постанови КМ України від 28.03.2007 року № 594 та виплатити недоотриману пенсію в установленому розмірі.
Вимоги мотивовані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», її розмір станом на 01.01.2007 року визначався з грошового забезпечення 2076,31 грн., який при вислузі 28 років ( 74% грошового забезпечення) складає 1536,47 грн. Однак Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» № 594 від 28.03.07 р. Міністерству оборони України та іншим силовим міністерствам та відомствам було дозволено у 2007 році, починаючи з 01.04.2007 року, преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу вище встановленого законодавством розміру. Задля виконання постанови КМ України № 594 від 28.03.2007 року МО України наказом № 175 від 14.04.2007 року встановило та ввело в дію з 1-го квітня 2007 року граничні розміри премій особам офіцерського складу Збройних Сил України та повідомило Пенсійний фонд України про зміну сум грошового забезпечення військовослужбовців шляхом збільшення премій. В результаті цього значно підвищився розмір грошового забезпечення військовослужбовців за посадою, яку займав позивач, до виходу на пенсію. Зважаючи на те, що посадовий оклад ОСОБА_1 становив 162,00 грн., а стаж неприливної служби 28 років, граничний розмір премії за його посадою з 01.04.2007 року збільшився до 55% грошового забезпечення і повинен входити до складу грошового забезпечення для нарахування з 01.04.2007 року нового розміру пенсії. Позивач вважає, що відповідач згідно положень ч. 3 ст. 43, ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 55, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має здійснити перерахунок пенсії. Однак ГУ ПФУ безпідставно відмовило у здійсненні перерахунку, чим порушило його права на отримування пенсії у більшому розмірі з 01.04.2007 року, що в свою чергу свідчить про нехтування правами громадян з боку ПФУ.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких пояснив, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України № 2262 перерахунок призначених пенсій провадиться у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Порядок здійснення перерахунку вказаних пенсій регламентується Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1, зареєстрованого МЮ України 15.02.2007 року за № 135/13402. Відповідно до п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсій, відповідні Міністерства і відомства повинні повідомляти про це орган, який призначає пенсії. Проте до теперішнього часу документи про новий розмір грошового забезпечення позивача на адресу ГУ ПФУ в АР Крим не надходили. Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.07 р. № 594 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році”(яка з 01.01.08 втратила чинність) було дозволено Міністерству оборони України починаючи з 01.04.2007 року преміювання військовослужбовців лише понад встановлений законодавством розмір в межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році. Однак при цьому не відбулося внесення змін до інших нормативно-правових актів в частині розміру фонду преміювання. До того ж преміюванні військовослужбовців це право керівника, а не його обов'язок. При відсутності коштів преміюванні не відбувається. Крім того, представник відповідача просить про застосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, які передбачені ст. ст. 99, 100 КАС України.
У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав, з зазначених вище підстав, а представник відповідача підтримав надані заперечення.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.92 р. (далі -Закон № 2262 від 09.04.92 р.) призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у ст. ст. 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п.1.1. Положення «Про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого Постановою Правління Пенсійний фонд України № 11-2 від 27.06.2002, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 N 5-5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 р. за N 581/6869 (далі - Положення) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Згідно з ч. 5 п.п. 2.2. Положення ГУ ПФУ в АРК здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.
Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
З матеріалів справи вбачається, що спірні відносини між позивачем та відповідачами виникли з приводу відмові ГУ ПФУ в АРК провести перерахунок пенсії з 01.04.2007 року на підставі ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсія призначена та виплачувалась з урахуванням посадового окладу - 162,00 грн., окладу за військове звання - 125,00 грн., процентної надбавки 40% - 114,80 грн., збільшеного грошового забезпечення на 100% - 401,80 грн., роботи з таємними виробами, носіями, документами 10% 10% - 16,20 грн., безперервної служби 90% - 737,82 грн., премії 33 % - 518,69 грн., всього 2076,31 грн. Основний розмір пенсії 74% грошового забезпечення ( вислуга років 28) - 1536,47 грн. Підсумок пенсії ( з надбавками) - 1536,47 грн. (а. с. 14).
12.09.2008 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в АР Крим із заявою про здійснення з 01.04.2007 року перерахунку раніше призначеної йому пенсії та виплату недоотриманої суми ( а. с. 12).
Листом вих. від. 17.09.2008 р. № 2718/ц-11 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, з посилання на незмінність діючих норм законодавства у частині розміру фонду преміювання, а також на тимчасовий характер дії постанови, яка була дійсна лише протягом 2007 року (а. с. 13).
Згідно з ч. 3 чт. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 4 від 15.04.2005 року зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв'язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.
Порядок здійснення перерахунку зазначених пенсій регламентується п. 23 Порядку подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.07 р. № 3-1 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402. А саме, згідно з зазначеним пунктом, при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсії, відповідні Міністерства та відомства (у даному випадку - Міністерство Оборони України) повинні повідомити про це орган, який призначає пенсії (у даному випадку Пенсійний фонд України). У свою чергу Пенсійний фонд України направляє відповідні повідомлення до регіональних управлінь.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» № 594 від 28.03.2007 року Міністерству оборони України, іншим силовим міністерствам і відомствам України було дозволено здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році. Граничні розміри премії, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів в межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На підставі зазначеної постанови Міністром оборони України був виданий наказ «Про встановлення граничних розмірів премій військовослужбовцям Збройних сил України» № 175 від 14.04.2007 року, згідно з яким деяким військовослужбовцям рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України у 2007 році можливо було виплачувати премію понад розміру, встановленого законом.
Також судом встановлено, що на момент розгляду справи постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» втратила чинність згідно переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007 року.
На час прийняття вищезазначених правових актів право на здійснення преміювання військовослужбовців було встановлене п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» № 829 від 22 травня 2000 року, відповідно до якого командирам військових частин було надано право преміювати військовослужбовців Збройних сил України відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Пунктом 34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 року, встановлено, що виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць 33,3 % місячного фонду грошового забезпечення, за квартал -100%). Згідно з пунктом 34.2 наведеного Положення преміювання здійснюється у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.
Отже суд приходить до висновку, що зі змісту постанови КМ України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» № 594 від 28.03.2007 року та наказу МО України «Про встановлення граничних розмірі премій військовослужбовцям Збройних сил України» № 175 від 14.04.2007 року не вбачається що були підвищені чи введені нові розміри премії, оскільки передбачали лише встановлення граничних розмірів премій в межах яких вони можуть бути встановлені окремим категоріям військовослужбовців. Премія, як вид грошового забезпечення виплачується військовослужбовцям відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи. Зазначений наказ є внутрішнім організаційно - розпорядчим документом і розповсюджується в межах відомства у рамках компетенції якого виданий, тобто керівнику лише надане право, а не обов'язок по додатковому преміюванню військовослужбовців.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність зазначених позивачем обставин не доведена, у відповідача не виникло право на перерахунок пенсії та взагалі не було правових підстав для його здійснення, не було правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2007 року за ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», дії ГУ ПФУ в АРК є правомірними, відповідають повноваженням та компетенції останього, не порушують прав позивача, наданих йому Законом.
Таким чином, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єкт владних повноважень такі витраті не поніс суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.
Під час судового засідання, яке відбулось 04.03.09 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 10.03.09 року.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 159, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Латинін Ю.А.