Вирок від 28.12.2018 по справі 532/2290/15-к

532/2290/15-к

1-кп/532/2/2018

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі :

судді - ОСОБА_1 ,

з участю прокурорів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченої адвоката - ОСОБА_8 ,

потерпілого - ОСОБА_9 ,

представника потерпілого - ОСОБА_10 ,

представників служби у справах дітей Кобеляцької РДА - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представників Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки кримінальне провадження № 12015170190000278 по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта повна вища, одруженої, працюючої вихователем Кобеляцької НВК № 1, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , працюючи вихователем групи продовженого дня Кобеляцького навчально-виховного комплексу № 1, 06.05.2015 року, знаходячись на робочому місці, залишила без нагляду ОСОБА_9 , учня 4-А класу, дозволивши йому покинути приміщення класу без неї, внаслідок чого потерпілий близько 16 години 11 хвилин вийшов з кабінету Кобеляцької НВК № 1, де знаходилась група продовженого дня, та пішов до дитячого шкільного майданчику, що розташований на території закладу, де під час катання на каруселі втратив рівновагу та впав на дерев'яне перекриття каруселі, в якому була відсутня дерев'яна дошка. Після падіння права рука ОСОБА_9 потрапила в отвір в перекритті каруселі, в результаті чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді ампутації 3 і 4 пальців правої кісті на рівні 1 міжфалангового суглобу, ампутації нігтьової фаланги 5 пальця правої кісті, рвані рани 2-го пальця правої кісті, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Таким чином внаслідок злочинної недбалості та несумлінного ставлення ОСОБА_7 до своїх професійних обов'язків, що виразилися у бездіяльності та відсутності контролю за збереженням життя та здоров'я дітей, а також в грубому порушенні пунктів 4.6.1, 4.6.4.2, 4.6.5 та 4.6.7 Наказу Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 року № 563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах», а також у зв'язку з нехтуванням правил техніки безпеки, передбаченими статтями 1, 4 ЗУ «Про охорону дитинства», статтями 17, 19, 20, 24 ЗУ «Про загальну середню освіту», діючи із злочинною недбалістю, повинна була та могла передбачити тяжкі наслідки, які виникли із неповнолітнім ОСОБА_17 , тобто своєю бездіяльністю вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 137 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_7 винною себе у вчиненому не визнала та пояснила суду, що дозволу йти на майданчик ОСОБА_9 не давала. Близько 16 години в класі залишилось двоє дітей. ОСОБА_9 побіг надвір та ОСОБА_7 пішла за ним. Коли ОСОБА_7 вийшла надвір, то побачила, що ОСОБА_9 впав з каруселі.

Незважаючи на не визнання своєї вини, винність ОСОБА_7 підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив суду, що 06.05.2015 року після того, як у групі продовженого дня він повчив уроки, то попросив ОСОБА_18 сходити в магазин. Після отримання дозволу, ОСОБА_9 пішов на двір. Одразу після цього ОСОБА_9 сходив до бабусі, яка живе поблизу школи, а потім в магазин. Після повернення з магазину він повідомив вчительку, що піде на качелю. На качелі він катався з ОСОБА_19 . Після того, як качеля розкрутилась, ОСОБА_9 впав та отримав тілесні ушкодження. Одразу після цього ОСОБА_9 побіг в середину школи. В класі його групи була ОСОБА_20 та іще одна дитина. ОСОБА_7 в класі була відсутня. Після цього ОСОБА_9 побіг до умивальника де його побачила прибиральниця, яка спочатку голосно кликала вчительку, а після цього побігла її шукати. Повернулась прибиральниця разом із ОСОБА_7 . Раніше, до цього випадку ОСОБА_7 неодноразово, після того як діти повчать уроки, відпускала ОСОБА_9 до магазину, а сама йшла відпочивати до музичного класу. Інші вчителі, в тому числі класний керівник, забороняли учням кататись на даній качелі, а ОСОБА_7 - не забороняла;

- показаннями свідка ОСОБА_19 , який пояснив суду, що він є однокласником ОСОБА_9 . Групу продовженого дня він не відвідує. 06.05.2015 року ОСОБА_19 відпочивав гуляв біля школи. До нього підійшов ОСОБА_9 та вони вдвох пішли в магазин, а після цього повернулись в школу та пішли до качелі. ОСОБА_7 біля качелі не було. Коли ОСОБА_21 мив руку біля умивальника, до нього прийшла ОСОБА_7 . Біля класу групи продовженого дня він бачив вчителя музики;

- показаннями свідка ОСОБА_22 , яка пояснила суду, що вона також відвідує групу продовженого дня ОСОБА_7 06.05.2015 року вона не чула, щоб ОСОБА_23 просився на двір. Коли він пішов, ОСОБА_7 також пішла з класу та говорила, що йде за ОСОБА_21 . Через деякий час в клас забіг ОСОБА_21 і показав пальці. ОСОБА_24 в класі не було. ОСОБА_22 вибігла з класу та почала кликати ОСОБА_25 , коли вона прийшла, то попросили ОСОБА_22 помити поли;

- показаннями свідка ОСОБА_26 , яка пояснила суду, що 06.05.2015 року вона відпочивала в школі біля качелі та бачила як ОСОБА_27 та ОСОБА_28 катались на качелі. ОСОБА_7 вона знає та її на подвір'ї вона не бачила. Коли з ОСОБА_21 трапилась подія, він побіг в середину школи, де в умивальнику мив руку. В коридорі школи була лише прибиральниця. ОСОБА_7 підійшла пізніше. Коли ОСОБА_29 ходить на групу продовженого дня, то ОСОБА_7 відпускає дітей на подвір'я самих : на качелі та в магазин;

- показаннями свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , які пояснили суду, що вони також відвідують групу продовженого дня ОСОБА_7 06.05.2015 року їх забрали раніше. Були випадки, коли ОСОБА_7 відпускала дітей на вулицю самих та спостерігала за дітьми з вікна;

- показаннями свідка ОСОБА_32 , який пояснив суду, що він є однокласником ОСОБА_9 06.05.2015 року він відпочивав на території школи, та в цей час до нього прибіг ОСОБА_33 , який повідомив, що ОСОБА_9 на качелі відірвало пальчики. Після цього вони одразу побігли в середину приміщення школи. Біля умивальника в коридорі був ОСОБА_21 та прибиральниця. В класі продовженого дня була ОСОБА_34 , а ОСОБА_20 була в коридорі та мила підлогу. ОСОБА_7 в цей період він не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_35 , яка пояснила суду, що під час випадку із ОСОБА_9 її в школі не було. Однак вона також відвідує групу продовженого дня. На качелю ОСОБА_36 їх пускала та навіть говорила, що вона поламана, а тому якщо у когось є доски, то щоб принесли їх для ремонту качелі. Були випадки, коли ОСОБА_36 залишала дітей в класі, а сама йшла в інший клас та говорила, щоб старші діти дивились за меншими;

- показаннями свідка ОСОБА_37 , яка пояснила суду, що є вихователем іншої групи продовженого дня. 06.05.2015 року вона зі своїми дітьми була на подвір'ї та бачила як на качелі катаються ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . Хвилин через 5-10 Прийма Денис побіг у середину школи та голосно кричав. До запасного входу в школу ОСОБА_37 стояла боком, а тому не бачила чи була там ОСОБА_7 , а голос останньої чула з середини школи;

- показаннями свідка ОСОБА_38 , яка пояснила суду, що вона працює заступником начальника по початковій школі в Кобеляцькій НВК № 1 та неодноразово проводила інструктажі та навчання по техніці безпеки з працівниками школи, в тому числі і ОСОБА_7 ;

- показаннями свідка ОСОБА_39 , який пояснив суду, що працює директором Кобеляцького НВК № 1. Групи продовженого дня працюють в школі після закінчення занять та до 17 години. Роботу групи організовує вихователь. Під час проведення перевірки комісією встановлено, що дитина була без нагляду, під час події вихователя поруч не було;

- показаннями свідка ОСОБА_40 , яка пояснила суду, що працює в Кобеляцькому НВК № 1 завгоспом. Про те, що качеля несправна вона знала та повідомляла про це директору школи на нараді. Крім цього про несправність качелі говорила ОСОБА_7 , оскільки неодноразово бачила, що діти катаються на ній;

- показаннями свідка ОСОБА_41 , яка пояснила суду, що працює в Кобеляцькому НВК № 1 прибиральником. 06.05.2015 року вона була чергова по школі. Близько 16 години вона пішла подивитись скільки дітей залишилось в школі та побачила, що в коридорі біля умивальника стоїть хлопчик, у якого рука в крові та миє дану руку. Після цього вона дізналась у хлопчика хто його вихователь та почала голосно гукати ОСОБА_7 , потім одразу викликала швидку. Також вона побачила, що інша учениця цієї ж групи в цей час мила підлогу від слідів крові. Коли ОСОБА_7 прийшла, то повідомила, що швидку іще не викликала. ОСОБА_41 повідомила, що працює в школі тривалий час. Їй відомо, що ОСОБА_7 під час виконання своїх обов'язків неодноразово залишала клас з дітьми, а сама йшла відпочивати в музичний клас до ОСОБА_42 де вони випивали різні напої. Вихователь з іншої групи продовженого дня була в цей час надворі з дітьми.

- наказом № 161-к від 06.09.2011 року, яким ОСОБА_7 призначено вихователем групи продовженого дня Кобеляцького навчально-виховного комплексу № 1 (т.2 а.с.42);

- наказом № 106-К від 03.09.2012 року, яким ОСОБА_7 призначено вихователем групи продовженого дня Кобеляцького навчально-виховного комплексу № 1 (т.2 а.с.43);

- протоколом огляду місця події від 06.05.2015 року з фототаблицями до нього та планом-схемою до приміщення НВК № 1, яким встановлено, що під час огляду майданчику НВК № 1 на одній із качелі виявлені сліди РБК. Огляд проводився в присутності ОСОБА_7 яка пояснила, що вийшла надвір разом з дітьми. В цей час ОСОБА_9 побачив свого однокласника та побіг до нього на карусель, де діти лягли на дерев'яні дощечки качелі та розкрутили її. В цей час ОСОБА_9 засунув руку в отвір, де була відсутня дощечка, внаслідок чого отримав травму. На момент огляду отвору в качелі не виявлено, а місце де він був забито дощечкою. Крім того, оглянуто приміщення НВК № 1 та в коридорі, що веде до бокових дверей школи на підлозі, а також на умивальнику виявлено сліди РБК (т.1 а.с.195-204);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.10.2015 року з фототаблицями до нього, із змісту якого вбачається, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 показав як він виходив зі школи та йшов до магазину, а після цього пішов на качель. Крім цього показав як після отримання травми побіг до школи та місце, де його зустріла прибиральниця, та де йому в подальшому надавали медичну допомогу (т.1 а.с. 206-211).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.10.2015 року з фототаблицями до нього, із змісту якого вбачається що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_41 , яка показала, що під час прибирань коридору біля умивальника побачила ОСОБА_9 , який був один. Після того потерпілий повідомив їй хто його вчителька та вона знайшла ОСОБА_7 у класі додаткових занять № 6, після чого вони обидві пішли до ОСОБА_9 (т.1 а.с.212-215);

- висновком експерта № 61, згідно якого у ОСОБА_9 виявлені такі тілесні ушкодження: травматична ампутація 3,4 пальців правої кисті на рівні 1 міжфаланогового суглобу, ампутація нігтьової фаланги 5 пальця правої кисті, рвані рани другого пальця правої кисті, які виникли від дії тупого предмету, можливо в термін і при вказаних підекспертним обставинах і відносяться до середніх тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я (т.1 а.с.216);

- журналом реєстрації інструктажів з техніки безпеки Кобеляцького навчально-виховного комплексу № 1, з якого вбачається, що ОСОБА_7 неодноразово проводились інструктажі з техніки безпеки (т.2 а.с.10-11);

У відповідності до вимог статтей 85 та 86 КПК України, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 137 КК України.

Cуд вважає пред'явлене обвинувачення в частині порушення ОСОБА_7 підпункту 8 пункту 2, підпункту 4.1 пункту 4 та пункту 4.5 посадової інструкції вихователя групи продовженого дня Кобеляцького НВК № 1, необгрунтованими, оскільки судом встановлено, що в посадовій інструкції від 27.08.2012 року (т.2 а.с.56-58) підпис про ознайомлення з інструкцією від імені ОСОБА_7 виконано іншою особою (т.2 а.с.102-108). Крім цього такий підпис виконано не в 2015 році, як про це зазначено в інструкції (т.2 а.с.130-155).

Суд не бере до уваги пояснення обвинуваченої з приводу того, що вона не знала про те, що карусель була несправна, а тому не могла передбачити події, оскільки в даному випадку винність ОСОБА_7 полягає у її недбалості, а саме в залишенні дитини, ОСОБА_9 без нагляду. Її обов'язок передбачити можливість настання негативних наслідків настала з моменту призначення її на посаду. Крім цього чинним законодавством передбачено, що вихователь несе відповідальність за життя і здоров'я вихованців, здійснює контроль за виконанням учнями правил (інструкцій) з безпеки. Таким чином ОСОБА_7 , в силу своїх професійних обов'язків, оскільки працює в закладах освіти з 2006 року повинна була і могла передбачити, що коли ОСОБА_9 залишиться без нагляду, то можуть настати негативні наслідки.

Також пояснення сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутній підпис про отримання обвинувального акту, в зв'язку з чим порушено право на захист не заслуговує на увагу, оскільки питання щодо отримання ОСОБА_7 обвинувального акту вирішується під час підготовчого судового засіданні та під час його проведення зауважень до суду не надходило. ОСОБА_7 уклала угоду з адвокатом ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування, який на даний час також представляє її інтереси, а тому право на захист не порушено. Справа розглядається в суді з 2015 року, а тому таку позицію сторони захисту суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.

Крім цього, суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_42 , яка працює в Кобеляцькій НВК № 1 вчителем музики, яка пояснила, що 06.05.2015 року близько 16 години вона не відпочивала разом із ОСОБА_7 , а коли почула крики та вийшла в коридор, то побачила, що ОСОБА_7 допомагає Приймі Денису та викликає швидку, оскільки її покази спростовуються іншими, дослідженими судом доказами, а саме поясненнями свідків.

Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.2 ст. 137 КК України визначена вірно, оскільки вона неналежно виконала свої професійні обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітнього учня, ОСОБА_9 , внаслідок недбалості та несумлінного до них ставлення, в результаті чого спричинені тяжкі наслідки.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій, виходячи з вимог закону про достатність покарання для її виправлення, запобігання скоєнню нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченої.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено. Посилання сторони обвинувачення на спричинення тяжких наслідків як на підставу, що обтяжує покарання суд не бере до уваги, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст. 137 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_7 за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судима. Крім цього суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, та конкретних обставин справи.

Суд також приймає до уваги думку представника потерпілого, яка пояснила, що ОСОБА_7 пробачення у сина не просила, допомогти в лікуванні не пропонувала, а тому прохає суд позбавити ОСОБА_7 права обіймати посаду та не застосовувати покарання, пов'язане з позбавленням волі.

В зв'язку з вище викладеним, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкції статті особливої частини КК України у вигляді обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду.

Враховуючи, що ОСОБА_7 раніше не судима, має постійне місце проживання, вважає можливим застосувати до обвинуваченої ст. 75 КК України та звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов'язків, передбачених відповідно до пунктів 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Керуючись статтями 2, 7, 368, 371, 374, 395 КПК України суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 137 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виховним процесом у навчальних закладах Міністерства освіти та науки України на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя

Попередній документ
78992829
Наступний документ
78992832
Інформація про рішення:
№ рішення: 78992831
№ справи: 532/2290/15-к
Дата рішення: 28.12.2018
Дата публікації: 27.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Кобеляцький районний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
Розклад засідань:
16.01.2020 13:40 Кобеляцький районний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОМЕЛЬЧЕНКО І І
суддя-доповідач:
ОМЕЛЬЧЕНКО І І
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Таранушич Наталія Володимирівна