Справа № 219/12010/18
Провадження № 2-н/219/1250/2018
23 жовтня 2018 року м. Бахмут
Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Харченко О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
22.10.2018 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаю з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши зміст поданої заяви про видачу судового наказу, з доданими до неї документами, приходжу до наступного висновку.
Стаття 163 ЦПК України визначає форму і зміст заяви про видачу судового наказу. До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (ч.3 п.4 вищевказаної статті ЦПК України).
Відповідно ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, або у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
В порушення норм ст. 163 ЦПК України не конкретизований зміст заявлених вимог, а саме: заявник просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму, тобто не вказано розмір (частка чи тверда грошова сума) аліментів, які заявник просить стягнути на утримання дитини. Також не зазначено на чию користь необхідно проводити стягнення аліментів.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ст.166 ч.1 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених ст.165 ч.1 п.1, 2, 8, 9 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, заявнику слід відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст.163, 165 ч.1 п.1, 166 ч.1, 258-261 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів з з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу, з підстав зазначених в даній ухвалі суду, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя О. П.Харченко