Справа № 503/47/18
Провадження № 2/474/230/18
Іменем України
(заочне)
17.12.18року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Фасій В.В.
за участю секретаря судового засідання Багрін Н. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 61 693 грн. 09 коп., -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 23.01.2018р. ОСОБА_1 ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг отримала кредитну карту з початковим кредитним лімітом в розмірі 800 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Посилаючись на порушення позичальником кредитних зобов'язань та утворення станом на 30.11.2017р. заборгованості в розмірі 61693,09 грн., яка у добровільному порядку ним не погашена, просить позов задовольнити
Представник позивача ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, на розгляд справи не з'явилася, звернувшись з клопотанням викладеним у прохальній частині позову про розгляд справи у відсутність представника, в якій дав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 двічі будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в порядку передбаченому ч. 8 ст. 128 ЦПК України (рекомендовані пощтові відправлення №5630101138684, №5630101106219, 563010119035), на розгляд справи не з'явилася, про причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження. Суд з власної ініціативи розгляд справи проводить в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так як в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд за згодою позивача визнав можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, у відповідності до приписів ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, з огляду на що та неявку в судове засідання всіх учасників які беруть участь у справі. суд прийняв рішення про проведення заочного розгляду справи, без технічної фіксації судового процесу.
Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.
- 23.01.2008р. позивач ознайомився та погодився із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також довідкою про умови кредитування, які були надані йому в письмовій формі, отримав картку "Універсальна", своїм підписом підтвердив факт отримання інформації про умови кредитування в ПриватБанку та погодилася, з тим, що підписана ним заява разом із Пам"яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг (анкета - заява від 23.01.2008р., Умови і Правила надання банківських послуг, довідка про умови кредитування) ;
- у п. 3.2 р. 3, п.п. 6.5 розділу 6, , п.8.6 р.8, п. 9.3, 9.12 р.9 умов та у п.5.3 розділу 5 Правил, сторони також погодили право банку в будь - який момент змінювати кредитний ліміт, що картрахунок відкрито на невизначений строк, а договір дії 12 місяців, та за відсутності заяви сторін про його припинення, лонгується на наступний термін, та що строк погашення по платіжним картам з встановленим мінімальним платежем проводиться в порядку визначеному в пам'яткі клієнта, та включає плату за користування кредитом та частину заборгованості по кредиту, і становить 7% від заборгованості. А також, що при порушенні строків платежів по будь - якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, сплату банку штрафу в сумі 500 грн. (фіксована частина) + 5% від ціни позову (процентна частина) (Умови і Правила надання банківських послуг, довідка про умови кредитування);
- в зв'язку з не належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 23.01.2008 року щодо своєчасного погашення належних за ним платежів, у позичальника, в період з 31.05.2013р. по 30.11.2017р. утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 61693,09 грн., з них:
- 3242,56 грн. - заборгованість по кредиту;
- 52174,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом на прострочену заборгованість;
- 3100 грн. - комісія;
- 2675,86 грн. - штраф (процентна складова);
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
(розрахунок заборгованості станом на 30.11.2017р.);
. останній платіж за договором, відповідач здійснив 08.05.2015р. в сумі 198 грн., які зараховувалися на рахунок погашення процентів та пені, після чого виконання зобов'язання припинив в односторонньому порядку (розрахунок заборгованості станом на 30.11.2017р.);
· 12.02.2018р. організаційно - правова форма ПАТ КБ "Приватбанк" змінено на акціонерне товариство «КБ «Приватбанк» (відомомсті з ЄДРПОУ від 12.02.2018р. № 14360570, банківська ліцензія №22 від 05.10.2011р., виписка з ЄДРПОУ по АТ «КБ «Приватбанк», статут банку в редакції від 11.06.2018р. ідентифікаційний номер 14360570);
· судові витрати понесені позивачем складають 1600 грн. (платіжне доручення від 15.12.2017р.).
Суд вважає, що між сторонами виник спір та склалися правовідносини з приводу стягнення кредитної заборгованості.
При прийнятті рішення суд керується, ч. 1 ст. 509 ЦК України, що зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно д статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст.530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можутьбути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Беручи до уваги, що з моменту укладення кредитного договору, ніхто із сторін до цього часу не заявив про намір його припинити, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку, та у неї у зв'язку з неналежним виконанням взятого на себе перед банком зобов'язання утворилась заборгованість за кредитним договором, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано та він підлягає повному задоволенню в сумі 61693,09 грн.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 600 грн., понесені позивачем при подачі позову до суду, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 600грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-275, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 61 693 грн. 09 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 23.01.2008року, станом на 30.11.2017р. в розмірі 61693 (шістдесят одна тисяча шістсот дев'яносто три) грн.., з них: 3242,56 грн. заборгованість по тілу кредиту, 52174,67 заборгованість по процентам, 3100 грн. - комісія, 500 грн. - штраф фіксована частина та 2675,86 грн. штраф процентна складова.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Фасій